Віруси – збудники гострих респіраторних інфекцій

Класифікація
Родина ортоміксовірусів
рід інфлюенцавірус
вірус грипу А, В, С
Родина параміксовірусів
рід респіровірус
вірус парагрипу
рід рубулявірус
вірус епідемічного паротиту
рід морбілівірус
вірус кору
рід пневмовірус
респіраторно-синцитіальний вірус
Родина аденовірусів
рід мастаденовірус
аденовіруси людини

Класифікація
Родина пікорнавірусів
рід риновірус
риновіруси людини
рід альфавірус
вірус ящура
Родина коронавірусів
рід коронавірус
респіраторні коронавіруси людини
Родина поксвірусів
рід ортопоксвірус
вірус натуральної віспи
Родина тогавірусів
рід рубівірус
вірус червоної висипки

Класифікація
Родина герпесвірусів
рід сімплексвірус
віруси простого герпесу 1 та 2 типів
рід варіцельовірус
вірус герпесу людини 3 типу
рід цитомегаловірус
цитомегаловірус людини
рід розеоловірус
вірус герпесу людини 6 та 7 типів
рід лімфокриптовірус
вірус герпесу людини 4 типу (Епштейна-Бара)
рід радіновірус
вірус герпесу людини 8 типу
Родина парвовірусів
рід еритровірус
В-19 парвовірус людини

Родина ортоміксовірусів
(вірус грипу)
Будова віріону
складний
90-120 нм
РНК-геном (однонитчастий, фрагментований)
рецептори
гемаглютинін (4 типи)
нейрамінідаза (2 типи)
Антигенна будова
NP-білок (внутрішній, родоспецифічний)
M-білок (внутрішній, родоспецифічний)
гемаглютинін (поверхневий)
нейрамінідаза (поверхневий)

Вірус грипу

Антигенна мінливість
Зумовлена зміною гемаглютиніну та нейрамінідази двома шляхами:
-антигенним дрейфом
-антигенним шифтом

Властивості гемаглютиніну
Глікопротеїд
Розпізнає мукопептид на клітинах-мішенях
Забезпечує злиття віріона з мембраною клітини-мішені
Визначає епідемічність і пандемічність вірусів
Виділяють 4 типи
Зміна білків гемаглютиніну викликає виникнення нового антигенного варіанту
Викликає продукцію віруснейтралізуючих антитіл
Взаємодіє з еритроцитами, викликає реакцію гемаглютинації

Властивості нейрамінідази
Білок
Має ферментативні властивості
Забезпечує розповсюдження вірусів в організмі
Зменшує в’язкість слизу
Відкриває рецептори клітин
Сприяє виділенню віруса з клітини
Визначає епідемічність і пандемічність
Викликає синтез віруснейтралізуючих антитіл
Зміна білків нейрамінідази викликає виникнення нового антигенного варіанту

Резистентність
Чутливий до дії:
висушування
УФ променів
ультразвуку
кислого і лужного рН
дезінфектантів
Стійкий до низьких температур

Культивування
10-денний курячий ембріон (в оболонках амніотичної та алантоїсної порожнин при 37°С)
Культури клітин (первинні культури клітин нирок ембріона людини)
Організм мишей або приматів

Епідеміологія і патогенез
Джерелом інфекції є
хвора людина
вірусоносій
водоплаваючі птахи з родини гусячих і чайкових (вірус А)
Вірус прикріплюється до епітелію слизової оболонки ВДШ, де репродукується і поступає в кров
Під дією вірусів активується система протеолізу і пошкоджується ендотелій капілярів
Підвищення проникності судин приводить до крововиливів і додаткового ушкодження тканин різних органів
Вірус викликає пригнічення кровотворення, розвивається лейкопенія
Вірус викликає пригнічення функції імунної системи, виникає гіперсупресорний варіант імунодефіциту

Імунітет
Залежно від виду вірусу
А – 1,5 року
В – 3-4 роки
С – десятиліття
Забезпечується натуральними кілерами
системою інтерферонів
противірусними інгібіторами та кофакторами
сенсибілізованимиТ-кілерами
специфічними віруснейтралізуючими антитілами

Лабораторна діагностика
Матеріал для дослідження
мазки і змиви з носоглотки,слизовий секрет
сироватка крові
Експрес-діагностика
РІФ, ІФА
РГА
РГГА
Цитоскопія
Вірусологічний метод
культивування в культурах клітин
культивування в курячому ембріоні
Серологічний
РЗК, РНГА та РГГА з парними сироватками, ІФА

Індикація вірусів

Індикація вірусів

Індикація вірусів

Лабораторна діагностика
Ідентифікація вірусів з використанням специфічних віруснейтралізуючих сироваток
РГГА (з алантоїсною та амніотичною рідиною)
РГГАдс (на культурі клітин)
РН цитопатичної дії
(при культивуванні на мишах, культурах клітин)

Профілактика і лікування
Неспецифічна:
раннє виявлення, ізоляція і санація джерела інфекції
встановлення протиепідемічного режиму
Специфічна
щеплення живими, вбитими цільновіріонними, субвіріонними та субодиничними вакцинами
введення донорського протигрипозного імуноглобуліну
Показане використання ремантадину, амантадину та інтерферонів і їх індукторів

Родина параміксовірусів
(вірус парагрипу)
Будова віріону
складний
150-250 нм
РНК-геном
рецептори
гемаглютинін
нейрамінідаза
Антигенна будова
NP-білок (внутрішній, родоспецифічний)
F-білок (внутрішній, родоспецифічний)
гемаглютинін (поверхневий)
нейрамінідаза (поверхневий)
Розрізняють 4 серотипи

Вірус парагрипу

Резистентність
Чутливий до дії:
висушування
УФ променів
ультразвуку
кислого і лужного рН
дезінфектантів
Стійкий до низьких температур

Культивування
Культури клітин (первинні культури клітин нирок ембріона людини, мавп, морських свинок)

Епідеміологія і патогенез
Джерелом інфекції є
хвора людина
вірусоносій
Вірус прикріплюється до епітелію слизової оболонки ВДШ, де репродукується і поступає в кров
Уражуються клітини гортані, трахеї, бронхів, рідше легень

Імунітет
Короткочасний
Типоспецифічний
Забезпечується
Забезпечується
натуральними кілерами
системою інтерферонів
противірусними інгібіторами та кофакторами
сенсибілізованимиТ-кілерами
специфічними віруснейтралізуючими антитілами

Лабораторна діагностика
Матеріал для дослідження
мазки і змиви з носоглотки,слизовий секрет
сироватка крові
Експрес-діагностика
РІФ
РГА
РГГА
Цитоскопія
Вірусологічний метод
культивування в культурах клітин (не здатний культивуватись в оболонках курячого ембріону)
Серологічний
РЗК, РНГА та РГГА з парними сироватками

Лабораторна діагностика
Ідентифікація вірусів з використанням специфічних віруснейтралізуючих сироваток
РГГАдс (на культурі клітин)
РН цитопатичної дії при культивуванні на культурі клітин

Профілактика і лікування
Неспецифічна:
раннє виявлення, ізоляція і санація джерела інфекції
встановлення протиепідемічного режиму
Специфічна
щеплення інактивованими культуральними вакцинами
Показане використання ремантадину, інтерферонів та їх індукторів

Родина параміксовірусів
(вірус кору)
Будова віріону
складний
120-250 нм
РНК-геном
рецептори
гемаглютинін
Антигенна будова
NP-білок (внутрішній, родоспецифічний)
F-білок (внутрішній, родоспецифічний)
гемаглютинін (поверхневий)
Існує один серотип

Резистентність
Чутливий до дії:
висушування
УФ променів
ультразвуку
кислого і лужного рН
дезінфектантів
Стійкий до низьких температур

Культивування
Культури клітин (первинні культури клітин нирок ембріона людини, мавп, морських свинок)

Епідеміологія і патогенез
Джерелом інфекції є
хвора людина
вірусоносій
Вірус прикріплюється до епітелію слизової оболонки ВДШ, кон’юнктиви, де репродукується і поступає в кров
Повторна реплікація відбувається в лімфоїдній тканині, в усіх органах ретикулоендотеліальної системи
У 50% хворих уражується ЦНС
Після перенесеного захворювання може персистувати в клітинах ЦНС і спричиняти повільні нейроінфекції

Імунітет
Тривалий
Забезпечується
Забезпечується
натуральними кілерами
системою інтерферонів
противірусними інгібіторами та кофакторами
сенсибілізованимиТ-кілерами
специфічними віруснейтралізуючими антитілами

Лабораторна діагностика
Матеріал для дослідження
мазки і змиви з носоглотки
слизовий секрет
епітелій осаду сечі
спиномозкова рідина
сироватка крові
Експрес-діагностика
РІФ
Вірусологічний метод
культивування в культурах клітин
Серологічний
РЗК, РНГА, РН, ІФА, РІА та РГГА з парними сироватками

Лабораторна діагностика
Ідентифікація вірусів
ЦПД (утворення гігантських багатоядерних клітин, синцитію)

Профілактика і лікування
Неспецифічна:
раннє виявлення, ізоляція і санація джерела інфекції
встановлення протиепідемічного режиму
Специфічна
щеплення живою аттенуйованою коровою вакциною
Показане використання інтерферонів та їх індукторів, протикорового імуноглобуліну

Родина параміксовірусів
(вірус епідемічного паротиту)
Будова віріону
складний
100-300 нм
РНК-геном
рецептори
гемаглютинін
нейрамінідаза
Антигенна будова
NP-білок (внутрішній, родоспецифічний)
F-білок (внутрішній, родоспецифічний)
гемаглютинін (поверхневий)
нейрамінідаза (поверхневий)
Існує один серотип

Резистентність
Чутливий до дії:
висушування
УФ променів
ультразвуку
кислого і лужного рН
дезінфектантів
Стійкий до низьких температур

Культивування
8-денний курячий ембріон (в оболонках амніотичної та алантоїсної порожнин при 37°С)
Культури клітин (первинні культури клітин нирок ембріона людини, мавп, морських свинок)
Організм мишей, кішок, собак або приматів

Епідеміологія і патогенез
Джерелом інфекції є
хвора людина
вірусоносій
Вірус прикріплюється до епітелію слизової оболонки ВДШ, кон’юнктиви, де репродукується і поступає в кров
Повторна реплікація відбувається в слинних залозах, гонадах, молочних залозах, щитовидній залозі, середньому вусі, сітківці
Уражується ЦНС, міокард, Т- і В-лімфоцити, моноцити

Імунітет
Тривалий
Забезпечується
Забезпечується
натуральними кілерами
системою інтерферонів
противірусними інгібіторами та кофакторами
сенсибілізованимиТ-кілерами
специфічними віруснейтралізуючими антитілами

Лабораторна діагностика
Матеріал для дослідження
слина та пунктат слинних залоз
спиномозкова рідина
сеча
сироватка крові
Експрес-діагностика
РІФ
Вірусологічний метод
культивування в культурах клітин
в курячих ембріонах
Серологічний
РЗК, РНГА, РН, ІФА, РІА та РГГА з парними сироватками
Молекулярно-генетичний метод (ПЛР)

Лабораторна діагностика
Ідентифікація вірусів з використанням специфічних віруснейтралізуючих сироваток
ЦПД (утворення симпластів)
РГГА
РГГАдс
РН цитопатичної дії в культурах клітин