Джерела інформації та історії
Винаходи ХІХ–ХХ ст. (телефон, телеграф, фотоапарат, радіо, телебачення, комп’ютери, супутниковий зв’язок, мобільний телефон) змінили світ інформації. Відтепер вона поширювалася набагато швидше, ніж у попередні епохи. З’явилися нові джерела інформації – фотографії, кіноплівки, платівки, магнітні оптичні диски, флеш-накопичувачі. У цей час набувають розвитку такі засоби масової комунікації (масмедіа), як преса (газети, журнали, книжки), радіо, телебачення, кінематограф, реклама та ін. Масова комунікація (англ. mass communication) — процес одночасного та швидкого поширення інформації на великі спільноти людей за допомогою засобів масової інформації (преси, радіо,теле-бачення, кіно, Інтернету). Телефонний апарат Белла (1877 р.) Мартін Купер американський інженер і фізик, який у 1973 р. здійснив перший дзвінок по мобільному телефону. В руках у нього одна з перших моделей стільникового телефону Наприкінці XX ст. створено всесвітню систему комп’ютерних мереж Інтернет (Всесвітня павутина). Цей винахід змінив основи створення, поширення і використання інформації у світі. Завдяки Інтернету виник єдиний інформаційний простір. Нові медіа (Інтернет, телебачення, кінематограф та ін.) поєднують у собі різні знакові системи створення і передачі інформації: слово, зображення, звук. Їхньою особливістю є те, що вони передають інформацію одночасно на чисельно великі групи людей. За текстом, призначеним для великої кількості людей, закріпилася назва медіатексту. До медіатексту належать: газетний, новинний текст, телепередача, реклама, листівки, буклети, радіотекст, інформація на сайті та ін. В Інтернеті розміщено величезні обсяги різноманітної інформації, тому без певної допомоги та сортування знайти потрібну інформацію було б дуже важко. Нині існує чимало пошукових інтернет-систем (Google, Yahoo, Bing, Baidu, META, ukr.net та ін.). Їхнє завдання – за ключовими словами відібрати й подати користувачеві сайти з необхідною інформацією. Медіатекст — усний чи писемний твір, призначений для комунікації та роз- рахований на великі спільноти людей. Він є продуктом діяльності засобів масо- вої інформації (масмедіа): преси, кіно, радіо, телебачення, Інтернет тощо. Суть медіатексту — конкретна інформація, що розповсюджується з метою впливу на громадську думку, переконання.