Содержание
Слайд 2 Корозійна стійкість бетону в розчинах кислот. Метод базуєть-
ся на вимірюванні швидкості хімічної
Корозійна стійкість бетону в розчинах кислот. Метод базуєть-
ся на вимірюванні швидкості хімічної

взаємодії кислоти з бетоном
при постійному занурюванні зразків бетону в розчин кислоти зада-
ної концентрації. Застосовують зразки-циліндри з бетонної суміші
заданого складу діаметром і висотою
50 або 100 мм при розмірі зерен крупного заповнювача відповідно
не більше 10 і 20 мм. Більш крупні зерна заповнювача видаляють.
Серія зразків включає 12 зразків-циліндрів.
Після набору бетоном проектної міцності в заданих умовах твер-
днення визначають його густину і відбраковують зразки, густина
Види корозії та Концентрація
показники агре-
сивності
Одини-
ці вимі-
ру основна допустима
Кислотна рН 3 4; 5
Вуглекисла, СО2 мг·л-1 80 40
Магнезіальна,
Mg2+ мг·л-1 10000 5000; 2000
Амонійна, NH4
+ мг·л-1 2000 1000; 500
Сульфатна, SO4
2- мг·л-1 10000 34000;3000; 1000
190
яких відрізняється від середньої більш ніж на ±50 кг/м3, а також
зразки які мають раковини і тріщини. Випробовують три зразки, на
бокові поверхні яких наносять ґрунтовку, шпаклівку і два шари по-
криття з епоксидного клею завтовшки не менше 0,3 мм. Шпаклівку
готують добавленням в епоксидний клей портландцементу до
2…3 мас.ч. Кожний зразок після висушування покриття встанов-
люють в окремий ексикатор, в який заливають розчин кислоти. Від-
ношення об’єму розчину в см3 до 1 см2 робочої поверхні зразка по-
винно бути не менше 50:1.
До випробувань і періодично в процесі випробувань методом
кислотно-основного титрування визначають концентрацію кисло-
ти. При зменшенні концентрації кислоти на (5±0,1)% порівняно з
початковою, розчин кислоти замінюють новим. Загальна тривалість
випробувань – 6 місяців. У перші 3 тижні проби розчину кислоти
відбирають і титрують щоденно, потім три рази в тиждень, після 3
місяців випробувань – два рази в тиждень.
Масу цементного каменю (г/см3) в перерахунку на СаО (РСаО),
яка прореагувала з кислотою розраховують за формулою:
при постійному занурюванні зразків бетону в розчин кислоти зада-
ної концентрації. Застосовують зразки-циліндри з бетонної суміші
заданого складу діаметром і висотою
50 або 100 мм при розмірі зерен крупного заповнювача відповідно
не більше 10 і 20 мм. Більш крупні зерна заповнювача видаляють.
Серія зразків включає 12 зразків-циліндрів.
Після набору бетоном проектної міцності в заданих умовах твер-
днення визначають його густину і відбраковують зразки, густина
Види корозії та Концентрація
показники агре-
сивності
Одини-
ці вимі-
ру основна допустима
Кислотна рН 3 4; 5
Вуглекисла, СО2 мг·л-1 80 40
Магнезіальна,
Mg2+ мг·л-1 10000 5000; 2000
Амонійна, NH4
+ мг·л-1 2000 1000; 500
Сульфатна, SO4
2- мг·л-1 10000 34000;3000; 1000
190
яких відрізняється від середньої більш ніж на ±50 кг/м3, а також
зразки які мають раковини і тріщини. Випробовують три зразки, на
бокові поверхні яких наносять ґрунтовку, шпаклівку і два шари по-
криття з епоксидного клею завтовшки не менше 0,3 мм. Шпаклівку
готують добавленням в епоксидний клей портландцементу до
2…3 мас.ч. Кожний зразок після висушування покриття встанов-
люють в окремий ексикатор, в який заливають розчин кислоти. Від-
ношення об’єму розчину в см3 до 1 см2 робочої поверхні зразка по-
винно бути не менше 50:1.
До випробувань і періодично в процесі випробувань методом
кислотно-основного титрування визначають концентрацію кисло-
ти. При зменшенні концентрації кислоти на (5±0,1)% порівняно з
початковою, розчин кислоти замінюють новим. Загальна тривалість
випробувань – 6 місяців. У перші 3 тижні проби розчину кислоти
відбирають і титрують щоденно, потім три рази в тиждень, після 3
місяців випробувань – два рази в тиждень.
Масу цементного каменю (г/см3) в перерахунку на СаО (РСаО),
яка прореагувала з кислотою розраховують за формулою:
Слайд 3Примітка. Знак "+" вказує на обов’язковість визначення; знак "(+)" – визначати додатково;
Примітка. Знак "+" вказує на обов’язковість визначення; знак "(+)" – визначати додатково;

знак "-" – визначати не потрібно.
Слайд 4Таблиця 2
Таблиця 2

Жиры. Сложные эфиры
Ковалентная полярная связь
Три службы Менделеева для России
Кремнийорганические мономеры: Органохлорсиланы
Удивительные кристаллы Выполнена учеником 8 а класса Савиным Анатолием Учитель: Звёздочкина С.А.
Введение в органическую химию. Состав и структура органических веществ
Алициклические и гетероциклические соединения. Тема № 7, 8
Чистые вещества и смеси
Соединения Ca и Mg, представителей элементов II группы главной подгруппы
Алкадиены
ТБ_1 (1)
Проект по химии. Минералы на нашей коже
Нейропротекторные функции низкомолекулярных активаторов АМФК
Санитарно-гигиенические показатели питьевой воды
Использование информационных технологий на уроках химии Радченко Н.В. учитель химии МОУ ПСОШ №3
Синтез органічних сполук різних класів на основі вуглеводневої сировини
Применение серы
Степень окисления
Презентация на тему Основания
Молекула воды, какая ты?
Кислоты. Общая формула кислот
Термохимические эффекты реакций
Теория валентных связей
3bc28ca0711047a6880d20a6763f17db
Критерии оценки качества природного газа
Природные смолы: канифоль, янтарь, сандарак (2)
Решение экспериментальных задач по теме Подгруппы азота и углерода
Экспериментальное исследование кипения сверхтекучего гелия на цилиндрическом нагревателе внутри пористой оболочки