Показники нешкідливості води за хімічним складом

Показники нешкідливості води за хімічним складом визначаються хімічними речовинами, які можуть негативновпливати на здоров'я людини, викликаючи розвиток різноманітних хвороб. Їх ділять на хімічні речовини природного походження; речовини, які додають у воду в якості реагентів; хімічні речовини, які надходять у воду внаслідок промислового,сільськогосподарського або побутового забруднення джерел водопостачання.

Хімічні речовини природного походження (берилій, молібден, миш'як, свинець, нітрати, фтор, селен, стронцій) обумовлюють ендемічні хвороби. Деякі з них(Молібден, селен, фтор) належать до так званих біомікроелементам, тобто елементів, зміст яких в тканинах не перевищує 001%, але які є ессенціальними для людини. Вони обов'язково повинні надходити в організм людини в оптимальних добових дозах.При недотриманні цієї умови може розвинутися гіпо-чи гіпермікроелементоз.

Тривале надходження значних кількостей молібдену ворганізм людини, що проживає в ендемічних щодо молібдену регіонах, призводить до синтезу надлишкових кількостей ксантиноксидази. Це посилює утворення і накопичення сечової кислоти в тканинах, зокрема в синовіальних оболонках суглобів, хрящах і сухожиллях.Відкладення уратів у суглобах є причиною виникнення молібденової подагри (хвороби Ковальського). З метою попередження розвитку цієї хвороби зміст молібдену в питній воді не повинен перевищувати 025 мг /л.
Якщо у питній воді вміст молібдену перевищує 025 мг /л, то тривалий її вживання може привести до розвитку молібденового ги-пермікроелементоза (молібденоз), який клінічно подібний подагрі. Добовапотреба дорослої людини в молібдені становить 01-03 мг. Він входить до складу ферменту ксантиноксидази, який бере участь в пуриновому обміні, окислюючи ксантин і гіпоксантин до сечової кислоти.

Оскільки до 85% добової потреби у фторі(32-42 мг) задовольняється за рахунок води і лише 15% - аліментарного походження, ступінь (стадія) розвитку ендемічного флюорозу тісно пов'язана з вмістом фтору у питній воді. При концентрації 16-18 мг /л у деяких людей на симетричних зубах з'являються спочаткукрейдоподібні, а згодом - жовтувато-коричневі плями. В місцевостях, де рівень фтористих сполук у воді перевищує 2 мг /л, коричнюваті плями виявляють на багатьох зубах у більшості обстежених.
Якщо його рівень перевищує 25 мг /л, емаль стає жорсткою ітемніє, а згодом стає крихкий і коронка зуба починає руйнуватися. Внаслідок тривалого (протягом 10-20 років) вживання води з концентрацією фтору 10 мг /л і вище, можливі біль і обмеження рухливості в суглобах, прогресуюча форма деформації скелета, що в кінцевому рахунку призводить до інвалідизації.

Ступінь ураження населення карієсом, так само, як і флюорозом, залежить від вмісту фтору у воді. При дуже низькій концентрації фтору - до 03 мг /л - ураження населення карієсом зубів в 3-4 рази перевищує рівень, який спостерігається в умовах оптимальної концентрації. У дітей спостерігаються затримка окостеніння і дефекти мінералізації кісток. Низькою вважається концентрація фтору від 03 до 07 мг /л, при якій поразка населення карієсом в 2-3 рази більше, ніж при оптимальній концентрації. Оптимальна концентрація, коли поразка карієсом майже мінімальне, становить 07-11 мг /л.
Підвищеної, але допустимої при відсутності інших джерел водопостачання вважають концентрацію фтору 11-15 мг /л. При цьому захворюваність карієсом зубів мінімальна, а легкі форми флюорозу спостерігаються у 20% населення. Якщо концентрація фтору у воді перевищує гранично допустиму і становить 15-2 мг /л, захворюваність карієсом зубів трохи вище мінімальної, а флюорозом (зазвичай у легкій формі) уражено 30-40% населення. При високій концентрації фтору - 2-6 мг /л - захворюваність карієсом вище мінімальної, флюорозом уражено 30-100% населення

У дітей часто діагностують відставання у розвитку, окостенінні і мінералізації кісток. При дуже високій концентрації фтору - від 6 до 15 мг /л - захворюваність карієсом значно вище мінімальної. До 80-100% населення уражено флюорозом, причому переважають важкі форми, що супроводжуються значним стиранням і ламкістю зубів. У дітей часто спостерігають порушення розвитку і мінералізації кісток, у дорослих - зміни в кістках подібно остеосклероз.

Заслуговує на увагу той факт, що фтор має дуже вузький діапазон фізіологічних доз. При вживанні води з вмістом фтору 15 мг /л в 20% випадків можуть спостерігатися легкі форми флюорозу, в той час як при користуванні водою з вмістом фтору 07 мг /л і менше підвищується захворюваність карієсом. Зазначені обставини роблять проблему гігієнічного нормування фтору у воді дуже гострою.

Добра вода повинна бути прозорою на вигляд. Прозорість води визначається здатністю її пропускати видиме світло і залежить від наявності в ній суспендованих частинок мінерального або органічного походження. Воду вважають достатньо прозорою, якщо через 30-сантиметровий шар води можна прочитати звичайний друкарський шрифт.