Грип H1N1

Свинячий грип (H1N1)
Свинячий грип (лат. grippus suum) — умовна назва захворювання, що виникає внаслідок зараження одним з численних вірусів свинячого грипу.

Причини виникнення й умови поширення
Збудник — РНК-вірус грипу типу А з родини Orthomyxoviridae (рід Influenza А) із підтипами H1N1, H1N2, H3N1, H3N2. Вірус культивується на курячих, качиних, перепелиних ембріонах, у первинних культурах тканин нирки великої рогатої худоби, свиней, овець. Має широкий спектр аглютинуючої активності відносно еритроцитів різних видів тварин, у тому числі птахів. Малостійкий до факторів фізичного та хімічного впливу.
Уражає великі групи тварин. Хвороба частіше спостерігається на початку зими або ранньої весни, причому спалах зазвичай виникає в непогожу погоду, у вологих приміщеннях, при несприятливих зоогігієнічних умовах утримання тварин. Зазвичай занедужують підсисні поросята та молоді тварини у віці до 1 року. Джерело збудника інфекції — хворі тварини й вірусоносії. Шлях зараження — повітряно-краплинний.

Перебіг і симптоми
Інкубаційний період складає одну-три доби. Хвороба протікає гостро, в ускладнених випадках можливий підгострий і хронічний перебіг. У першу добу характерне підвищення температури до 41 °C, відмова від корму, млявість, чхання, кашель, витікання з носових отворів, кон'юнктивіт. Тварини лежать, не реагують на оточення, іноді приймають позу сидячого собаки. При підйомі та прогоні у тварин приступи хворобливого кашлю. Тварини видужують через сім-десять діб. В ускладнених випадках хвороба протікає важко протягом декількох тижнів і навіть місяців. Тварини худнуть і в них з'являються ознаки плевропневмоперикардиту, хронічногj риніту, отиту та гаймориту. У результаті вторинної інфекції часто розвивається крупозна пневмонія, що має летальну перспективу. При хронічному плині прогноз несприятливий.