Хвороби серцевосудинної систеим

Атеросклероз (від грец. athere – каша та sklerosis – ущільнення) – хронічне системне захворювання з ураженням артерій еластичного й м’язово-еластичного типів через порушення жирового та білкового обмінів, що результується вогнищевим відкладенням в інтимі ліпідів і білків та реактивним розростанням сполучної тканини з наступним прогресуючим звуженням судин аж до їх повної облітерації.

Фактори ризику:
паління
цукровий діабет
артеріальна гіпертензія
ожиріння
гіперхолестеринемія (співвідношення вмісту ліпопротеїнів низької щільності – ЛПНЩ і
ліпопротеїнів високої щільності – ЛПВЩ понад 5:1)
гіпертригліцеридемія
гіподинамія
інсульти та захворювання ССС у сімейному анамнезі
прийом пероральних контрацептивів
психоемоційні перевантаження, стреси
гіперурикемія (спадкова хвороба обміну речовин)
постійне вживання надмірної кількості вуглеводів
гіпергомоцитемія (або гомоцистурія – спадкове
порушення обміну метіоніну)
Атеросклероз

Головним місцевим проявом атеросклерозу є атеросклеротична бляшка, яка звужує просвіт судини. При цьому уражаються артерії еластичного та м’язово-еластичного типів. У патогенетичному вимірі на сьогодні місцеві атеросклеротичні ураження (бляшки) розглядають як поліетіологічну реакцію судинної стінки на кшталт запалення, яка проявляється уже в ранньому дитячому віці.
АТЕРОСКЛЕРОЗ

У формуванні та подальшому розвитку атеросклеротичної бляшки беруть участь наступні патогенетичні механізми:
дисфункція ендотелію
адгезія та інфільтрація моноцитами
проліферація гладком’язових клітин
відкладення позаклітинного матрикса
накопичення ліпідів
тромбоз

Жирові плями чи смужки, які не підвищуються над поверхнею інтими, жовтого/жовто-сірого кольору Фіброзні бляшки – щільні, овальні або
округлі, біло-жовті утворення, які підвищуються над поверхнею інтими
МАКРОСКОПІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДІЙ АТЕРОСКЛЕРОЗУ

Ускладнені ураження – фіброзні
бляшки з виразкуванням,
крововиливами і накладеннями
тромботичних мас
Атерокальциноз – відкладення у
фіброзні бляшки солей кальцію
(петрифікація)
МАКРОСКОПІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДІЙ АТЕРОСКЛЕРОЗУ

СТАДІЇ МОРФОГЕНЕЗУ
АТЕРОСКЛЕРОЗ

АТЕРОСКЛЕРОЗ
СТАДІЇ МОРФОГЕНЕЗУ

АТЕРОСКЛЕРОЗ
СТАДІЇ МОРФОГЕНЕЗУ

ДОЛІПІДНА СТАДІЯ
АТЕРОСКЛЕРОЗ

ЛІПОЇДОЗ

ЛІПОСКЛЕРОЗ

АТЕРОМАТОЗ
АТЕРОСКЛЕРОЗ

ВИРАЗКОУТВОРЕННЯ
аневризма
АТЕРОСКЛЕРОЗ

Атеросклероз коронарної артерії

Атеросклероз базилярної артерії

Виражений атерокальциноз стінки судини з включеннями кальцинатів різної величини, вогнищево-дифузним вираженим розщепленням судинної стінки
Скупчення ксантомних клітин в товщі великої судини з вираженим атерокальцинозом
Фрагмент стінки великої судини з різко вираженим атероматозом, атерокальцинозом, розщепленням стінки, ділянками її некрозу з утворенням детриту, крововиливами, вогнищевими скупченнями ксантомних клітин
АТЕРОСКЛЕРОЗ

Фіброзна “покришка”
Внутрішня обтолонка артерії
Некротиичні зміни (середина бляшки)
Середня оболонка артерії
Фіброзна “покришка”
АТЕРОСКЛЕРОТИЧНА БЛЯШКА

КОМПОНЕНТИ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОЇ БЛЯШКИ
клітинний, розташований у сполучнотканинній «покришці», котрий включає гладком’язові клітини, макрофаги і лейкоцити, а в зонах під «покришкою» і з боків від неї – суміш з макрофагів, гладком’язових клітин та Т-лімфоцитів
позаклітинний матрикс сполучної тканини, що містить колагенові й еластичні волокна та протеоглікани
внутрішньо- і позаклітинні відкладення ліпідів

КЛІНІКО-АНАТОМІЧНІ ФОРМИ АТЕРОСКЛЕРОЗУ:
атеросклероз аорти
атеросклероз вінцевих артерій серця
(ішемічна хвороба серця)
атеросклероз артерій головного мозку
(цереброваскулярні захворювання)
атеросклероз артерій нирок (ниркова
форма)
атеросклероз артерій кишок (кишкова
форма)
атеросклероз артерій нижніх кінцівок

АТЕРОСКЛЕРОЗ ВІНЦЕВИХ АРТЕРІЙ СЕРЦЯ

АТЕРОСКЛЕРОЗ АРТЕРІЙ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Основа цереброваскулярних захворювань. При тромбозі (або інших варіантах гострої оклюзії) атеросклеротично змінених артерій виникає ішемічний інфаркт мозку (інсульт) – вогнище сірого (білого) розм’якшення мозку. При хронічній ішемії поступово розвиваються атрофічні зміни в корі головного мозку, які клінічно проявляються деменцією

Інфаркт мозку

АТЕРОСКЛЕРОЗ
НИРКОВИХ АРТЕРІЙ
Зміни результуються атеросклеротично зморщеною ниркою (атеросклеротичним нефросклерозом).

АТЕРОСКЛЕРОЗ АРТЕРІЙ КИШОК (БРИЖОВИХ АРТЕРІЙ)

АТЕРОСКЛЕРОЗ АРТЕРІЙ НИЖНІХ КІНЦІВОК (ПЕРИФЕРІЙНИХ АРТЕРІЙ)

УСКЛАДНЕННЯ АТЕРОСКЛЕРОЗУ

Артеріосклероз при гіалінозі артерій та артеріол
Наявність у хворого при цьому гіпертензії сприяє розвитку атеросклерозу та прискорює його перебіг. Тому у пацієнтів в артеріях крупного та середнього калібру розвиваються атероматозні бляшки з усіма притаманними їм ускладненнями. До того ж, зазвичай бляшки розташовані не хаотично, а концентрично, що суттєво впливає на прохідність судин і посилює небезпеку їх повної оклюзії.
Стосовно артерій дрібного калібру – артеріол, то в них гіпертензійні ураження проявляються в двох значущих формах – гіаліновому та гіперпластичному артеріолосклерозі

ІШЕМІЧНА
ХВОРОБА СЕРЦЯ
Ішемічна хвороба серця (ІХС) – групове означення патологічних явищ (група захворювань), зумовлених абсолютною або відносною недостатністю кровопостачання серця.
В основі – атеросклероз та гіпертонічна хвороба

Щонайважливішу роль в патогенезі ІХС відіграють:
постійно локалізовані (вогнищеві, «фіксовані») атеросклеротичні бляшки в епікардіальних стовбурах коронарної системи серця;
тромбоз, спричинений руйнуванням або тріщинами атеросклеротичних бляшок;
агрегація тромбоцитів;
стійкий спазм коронарних артерій.
ІХС – серцева форма атеросклерозу і гіпертонічної хвороби, що патоморфологічно проявляється ішемічною дистрофією міокарда, інфарктом міокарда, кардіосклерозом

Стенокардія – клініко-морфологічне поняття; форма ІХС, яка характеризується нападами ангінозного (давлячого, стискаючого), рідше – колючого болю за грудиною або ж у передній області грудної клітки. Такий біль спричинений тимчасовою (десь від 15 секунд до 15 хвилин) ішемією міокарда та може швидко зменшуватись при розвитку некрозу, тобто інфаркту міокарда
Розрізняють три форми стенокардії, які частково «нашаровуються» одна на одну:
стабільну (типову);
стенокардію Принцметала;
нестабільну (швидко наростаючу)

Інфаркт міокарда – ішемічний некроз серцевого м’яза. Серед інших різновидів ІХС він є провідним і у 30-35% випадків закінчується смертю.
До того ж, у половині випадків смерть настає впродовж години від початку серцевого нападу

КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФАРКТА МІОКАРДА
За часом виникнення
первинний (гострий), який триває
приблизно 8 тижнів з моменту
приступу ішемії
повторний (через 8 тижнів після
первинного)
рецидивуючий (розвивається
впродовж 8 тижнів існування
первинного)

КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФАРКТА МІОКАРДА
За поширеністю
дрібновогнищевий
великовогнищевий
За перебігом
некротична стадія
стадія рубцювання

а) у різних відділах серця
Верхівка, передня і бічна стінки лівого шлуночка серця та передні відділи міжшлуночкової перегородки (найчастіше);
Задня стінка лівого шлуночка серця та задні відділи міжшлуночкової перегородки (рідше);
Правий шлуночок і, особливо, передсердя (дуже рідко)
б) у різних відділах серцевого м’яза
Субендокардіальний;
Субепікардіальний;
Інтрамуральний (при локалізації в середній частині серцевого м’яза);
Трансмуральний (при некрозі всієї товщі серцевого м’яза)
КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФАРКТА МІОКАРДА
За локалізацією (топографічно)

Трансмуральний інфаркт

ЧАСТОТА РОЗПОДІЛЕННЯ АНАТОМІЧНО ВІДПОВІДНИХ УРАЖЕНЬ МІОКАРДА
ІНФАРКТ МІОКАРДА

Ішемія міокарда (3 години ішемії):
вакуолізація і набухання мітохондрій (М) з просвітленням їх матриксу і деструкцією крист. Розширення канальців саркоплазматич-ного ретикулума (СР). Мф – міофібрили
Електронограма
ІНФАРКТ МІОКАРДА

Інфаркт 18-24-годинної давності

Інфаркт 3 – 4 доби
Інфаркт 1- 2 тижня
Трансмуральний інфаркт міокарда з розривом міокарда та розвитком гемоперикарду

Стадія рубцювання (організації) інфаркту
Постінфарктний великовогнещевий кардіосклероз

Наслідки
Хронічна ішемічна хвороба серця. Протягом першого року життя після інфаркту міокарда гине близько 35% хворих, а кожного наступного року додається ще по 3-4%. Через ураження коронарної системи серця, яке триває, можливе виникнення рецидивуючих і повторних інфарктів міокарда
ІНФАРКТ МІОКАРДА

Причини смерті
Вони пов’язані як і з самим інфарктом міокарда, так і з його ускладненнями:
в ранній період: фібриляція шлуночків, асистолія, кардіогенний шок, гостра серцева недостатність;
у більш пізній період: розрив серця (стінки шлуночка, міжшлуночкової перегородки, сосочкових м’язів – переважно мітрального клапана), розрив гострої аневризми серця; тромбоемболії (наприклад, судин головного мозку), джерелом яких є тромби на ендокарді у ділянці інфаркту

ХРОНІЧНА ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ
Хронічна ішемічна хвороба серця (ХІХС) – недуга переважно людей старших вікових груп, які страждають на серцеву недостатність різних ступенів важкості
До поняття ХІХС входять:
а) постінфарктний кардіосклероз (наявність
післяінфарктного рубця);
б) хронічна аневризма серця;
в) дрібновогнищева дифузна атрофія
кардіоміоцитів й інтерстиційний фіброз
міокарда при недостатності кровопостачання із-
за оклюзії коронарних артерій (раніше цей стан
визначався як атеросклеротичний дифузний та
дрібновогнищевий кардіосклероз)

Хронічна аневризма серця
Дрібновогнищева дифузна атрофія кардіоміоцитів й інтерстиціальний фіброз міокарда
Патоморфологічні прояви ХІХС

На сьогодні артеріальну гіпертензію інтерпретують в якості захворювання, залежного від чинників, котрі здатні змінити співвідношення між об’ємом циркулюючої крові та загальним артеріальним спротивом
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

СПРИЧИНЕНІСТЬ ЕСЕНЦІАЛЬНОЇ ТА ВТОРИННОЇ ГІПЕРТЕНЗІЙ
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

СПРИЧИНЕНІСТЬ ЕСЕНЦІАЛЬНОЇ ТА ВТОРИННОЇ ГІПЕРТЕНЗІЙ
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

Гіпертонічна хвороба
(первинна, есенціальна, ідіопатична гіпертензія) –
хронічне захворювання, провідною клінічною ознакою якого є тривале та стійке підвищення артеріального тиску (гіпертензія)
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

Гіпертрофія міокарда
Гіаліноз артеріол
Гіперпластичний артеріолосклероз
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

Фібриноїдний некроз
Некротизуючий артеріоліт
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ
ГІПЕРТЕНЗИВНОГО КРИЗУ
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

СТАДІЇ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

СТАДІЇ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ

Причинами смерті при артеріальних гіпертензіях найчастіше є:
серцева недостатність (через дифузний кардіосклероз, інфаркт міокарда)
хронічна ниркова недостатність (азотемічна уремія)
крововилив у мозок (геморагічний інсульт)

– гострі порушення мозкового кровообігу; переважно церебральні прояви атеросклерозу і гіпертонічної хвороби,
рідше – симптоматичних гіпертензій
ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

БЕЗПОСЕРЕДНІ ПРИЧИНИ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ:
спазм
тромбоз
тромбоемболія
порушення цілісності
церебральних і прецеребральних (сонних, хребцевих) артерій
ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

ГОСТРІ ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ:
ішемія
інсульт – клінічне поняття
геморагічний (гематома, геморагічне просякання речовини мозку, субарахноїдальний крововилив)
ішемічний – інфаркт (ішемічний, геморагічний, змішаний)
ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

ПАТОМОРФОЛОГІЯ ТРАНЗИТОРНОЇ ІШЕМІЇ
ГОЛОВНОГО МОЗКУ
ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

КРОВОВИЛИВИ В МОЗОК

Ішемічний інфаркт головного мозку (вогнища сірого розм'якшення різної величини і в різних відділах головного мозку)