№1-2-1 Пищеварительная с-ма

Ротова порожнина

Ротова порожнина

Піднебіння (palatum)

Будова зуба

Зуби

Топографія зубів новонародженого та формула зубів

Топографія зубів дитини

Постійні зуби та їх відношення до пазух та каналів

Будова язика

До скелетних м’язів язика належать:
- шило–язиковий м’яз (musculus styloglossus), що:
- тягне язик (lingua) назад і вверх,
- при однобічному скороченні тягне язик вбік;
- під’язиково–язиковий м’яз (musculus hyoglossus), що:
- тягне язик (lingua) назад і донизу та складається з:
- хрящо–язикового м’яза (musculus chondroglossus);
- ріжково–язикового м’яза (musculus ceratoglossus);
- підборідно–язиковий м’яз (musculus genioglossus), що:
- тягне язик (lingua) вперед і донизу;
- піднебінно–язиковий м’яз (musculus palatoglossus), він належить до м’язів м’якого піднебіння та зіва (musculi palati mollis et faucium). Його функція:
- звужує зів (fauces), піднімаючи корінь язика (radix linguae), опускаючи м’яке піднебіння (palatum molle) та наближаючи дужки (arcus) до серединної лінії (linea mediana).

М’язи м’якого піднебіння та язика

Топографія слинних залоз

Залози. Типи секреції

Глотка

Стінка глотки (paries pharyngis) складається з таких шарів:
- слизової оболонки (tunica mucosa);
- підслизового прошарку (tela submucosa);
- м’язової оболонки (tunica muscularis) – м’язів глотки (musculi pharyngis);
- сполучнотканинної оболонки (адвентиції – tunica adventitia).
М’язова оболонка (tunica muscularis pharyngis), або м’язи глотки (musculi pharyngis), побудовані із поздовжніх та колових поперечно–посмугованих м’язових волокон (myofibrae transversostriatae) і формують:
- м’язи–звужувачі глотки (musculi constrictores pharyngis), що утворюють внутрішній коловий шар (stratum circulare internum);
- м’язи–підіймачі глотки (musculi levatores pharyngis), що утворюють зовнішній поздовжній шар (stratum longitudinale externum).

Будова глотки

Будова трубчастих органів на розрізі

Стравохід (Esophagus)

Топографія та будова стравоходу

Приклади будови шарів трубчастих органів:
стравохід шлунок

Переход пищевода в желудок (микрофотография):

Шлунок (gaster) виконує такі функції:
- екскреторну;
- ендокринну;
- всмоктувальну (воду і розчинені в ній речовини);
- знешкоджуючу (соляна кислота та імунна система шлунка знешкоджує більшість шкідливих речовин і мікробів).
У стінці шлунка (paries gastris) утворюється також антианемічний фактор.
Шлунок має такі частини:
- кардію (cardia), або кардіальну частину (pars cardiaca) з кардіальним отвором (ostium cardiacum);
- дно шлунка (fundus gastricus), або склепіння шлунка (fornix gastricus);
- тіло шлунка (corpus gastricum) з шлунковим каналом (canalis gastricus);
- воротарну частину (pars pylorica).
Воротарна частина (pars pylorica) має:
- воротарну печеру (antrum pyloricum);
- воротарний канал (canalis pyloricus);
- воротар (pylorus) з воротарним отвором (ostium pyloricum).
У шлунку розрізняють:
- передню стінку (paries anterior);
- задню стінку (paries posterior).
Ці стінки, сходячись, утворюють:
- малу кривину (curvatura minor), спрямовану угору і вправо (на ній розташована кутова вирізка – incisura angularis);
- велику кривину (curvatura major), спрямовану донизу і вліво.

Cлизова оболонка стравоходу та шлунку

М'язова оболонка шлунку

Тонка кишкa

Тонка кишка
(intestinum tenue)

Будова слизової тонкої кишки

Будова слизової оболонки кишки та лімфоїдніх бляшок (Пейєра) ?

Перехід тонкої кишки в товсту

Товста кишка (intestinum crassum)
у вигляді рамки обмежовує нижній поверх черевної порожнини.
Вона має такі ознаки, за якими її можна відрізнити від тонкої кишки (intenstinum tenue):
- стрічки ободової кишки (taeniae coli), які утворені зовнішнім поздовжнім шаром м’язової оболонки кишки (stratum longitudinale externum tunicae muscularis coli). Їх є три:
- вільна стрічка (taenia libera);
- чепцева стрічка (taenia omentalis);
- брижовоободовокишкова стрічка (taenia mesocolica);
- випини ободової кишки (haustra coli), які утворюються внаслідок того, що поздовжні м’язові стрічки ободової кишки (taeniae coli) коротші за довжину кишки;
- чепцеві привіски (appendices omentales) або жирові привіски ободової кишки (appendices adiposae coli).
Крім того, слизова оболонка товстої кишки (tunica mucosa intestini crassi) має півмісяцеві складки ободової кишки (plicae semilunares coli) і не має ворсинок (villi).
Товста кишка (intestinum crassum) має такі відділи:
- сліпу кишку (caecum);
- ободову кишку (colon), яка складається з:
- висхідної ободової кишки (colon ascendens);
- поперечної ободової кишки (colon transversum);
- низхідної ободової кишки (colon descendens);
- сигмоподібної ободової кишки (colon sigmoideum);
- пряму кишку (rectum);
- відхідниковий канал (canalis analis).

Товста кишка

Будова товстої кишки на розрізі:
висхідної прямої

Пряма кишка

Великі травні залози

Підшлункова залоза (pancreas)

Розвиток органів травлення

Формування первинної кишки. Будова ембріона та його зв’язок з позазародковими оболонками

Закладка стравоходу та печінки

Похідні середньої та задньої кишки та формування кишкової петлі

Розвиток печінки та підшлункової залози

Повороти шлунка, середньої кишки та похідні середньої та задньої кишок

Розвиток травної системи

Схема розташування вісцеральних і зябрових дуг та їх похідних:
1. перша нутрощева дуга (щелепна);
2. друга нутрощева дуга (під’язикова);
3. молоточок;
4. коваделко;
5. стремінце;
6. шилоподібний відросток;
7. шилопід’язикова зв’язка;
8. малий ріг під’язикової кістки;
9. тіло під’язикової кістки;
10. великий ріг під’язикової кістки;
11. щитоподібний хрящ;
І — ІV - номера зябрових дуг.

Розвиток порожнини рота починається з формування вузької щілини, обмежованої п’ятьма відростками зябрових дуг (мал. 167). Верхній край ротової щілини утворений непарним лобовим відростком і розташованим збоку від нього парним верхньощелепним відростком. Нижній край ротової щілини обмежований двома нижньощелепними відростками, які, так само, як верхні відростки, є похідними першої зябрової дуги. Перераховані відростки не тільки обмежовують ротову порожнину, а й утворюють стінки ротової западини майбутніх порожнин рота і носа. Нижньощелепні відростки зростаються і формують нижню щелепу, м’які частини обличчя, нижню губу. Іноді спостерігається відсутність зрощення нижньощелепних відростків. Це досить рідкісний дефект розвитку - серединне розщеплення нижньої щелепи.
Голова зародка людини
(вигляд спереду):
1. бічний носовий відросток;
2. середній носовий відросток;
3. верхньощелепний відросток;
4. нижньощелепний відросток;
5. лобний відросток;
6. зачаток ока.

Топографія органів ШКТ у новонарод

Будова очеревини

Зв’язки очеревини та корні бриж

Будова очеревини ?на сагітальному
та поперечному розрізах ?

Зв’язки, кармани, канали очеревини

Схема ходу очеревини у
чоловіків та жінок

Складки очеревини

Будова ворсинок слизової оболонки