Краєзнавча робота, як засіб формування ціннісних компетенцій школярів на уроках історії

Історичне краєзнавство -
принцип навчання й виховання на місцевому матеріалі.
Краєзнавство
Засіб
підвищення
якості
знань
Формує
науковий
світогляд
Виховує
моральність

Краєзнавство відкриває
широкі можливості для самостійної діяльності учнів:
для пошуку,
дослідження,
відкриття.

Історико – краєзнавча робота
Багатогранна, позаурочна.
Її тісний зв’язок з навчальним процесом
створює умови для широкого застосування знань та вмінь, отриманих від учнів
у клубах,
на екскурсіях,
у походах ,
експедиціях.

Країзнавчий матеріал володіє поліфункціональністю
Поєднує у собі
функції
навчальні
виховні
розвивальні

Краєзнавство багатогранне за своїм змістом
поєднує
Історію
Географію
Природу
Етнографію
Фольклор
Топонімію

У шкільному краєзнавстві
дуже важливе значення має взаємозв'язок теоретичної і практичної роботи учнів.
Спочатку, школярів необхідно озброїти певними знаннями з історії краю,
навчити їх елементарних умінь і навичок краєзнавчої роботи,
тільки після цього можна приступати до виконання конкретних практичних задач

Найважчі види краєзнавчої роботи
Відбір
Наукова оцінка
Систематизація
Методична обробка
матеріалу

Навчально – виховна мета
Для неї слід відбирати:
Такі факти, що в науковому плані достовірні;
Допомагають правильному розумінню закономірностей розвитку історичному процесу;
Мають важливе освітнє та виховне значення;
Є типовими для краю;
Відображають умови його розвитку, що історично склалися;
Впливають не тільки на свідомість учнів, але й на відчуття;
Викликають у них інтерес і любов до історії краю і країни.

Основні аспекти роботи
Велике пізнавальне і виховне значення має матеріал, що розкриває перспективи краю, міста, села;
Необхідно збирати матеріал, який показує міжнародні зв'язки краю;
Особливо важливе значення має матеріал про трудові подвиги земляків, їхнє ставлення до праці.

Синхронізація подій
Важливим є встановлення синхронності подій історії України
з історією рідного краю.
Для цього учні самостійно складають синхроністичну таблицю.

Краєзнавчий підхід у вивченні історії буде педагогічно ефективним за умов:
Відповідності краєзнавчого матеріалу загальним методологічним задачам курсу вітчизняної історії;
Наукової достовірності та глибокої ідейності;
Урахування умов розвитку краю, що історично склалися, його специфіки;
Взаємозв'язку місцевого та загальноісторичного матеріалу;
Систематичності та планомірності у використанні;
Наочності;
Безпосередньої участі школярів під керівництвом вчителя у зборі та вивченні краєзнавчого матеріалу із застосуванням дослідницького методу;
Зв'язку навчальної та позакласної історико – краєзнавчої роботи;
Уміння вчителя застосовувати різноманітні, найбільш оптимальні прийоми і методи використання місцевого матеріалу на уроках історії та в позакласній роботі з учнями.

Краєзнавчий матеріал має ефект у навчально – виховному процесі тоді, коли він:
є не тільки засобом ілюстрації в конкретизації загально – історичних подій та явищ, але й джерелом отримання нових знань, розширення наукового кругозору учнів;
зручний для порівняння, зіставлення із загальнодержавним;
тісно пов’язаний із загальноісторичними подіями і розкриває специфічні особливості розвитку краю.

Краєзнавчий матеріал
за значенням можна розділити на 2 групи:
Матеріал суто місцевого значення, пов’язаний з подіями загальноукраїнського характеру;
Матеріал, що виходить за межі краю та набуває загальнодержавного значення.

Шляхи встановлення зв'язків між краєзнавчим і загальноісторичним матеріалом
Вивчення історії країни завжди здійснюється із залученням краєзнавчого матеріалу, проте історія краю вивчається, базуючись на знаннях історії всієї країни:
Зв’язок історії країни та краю встановлюється перш за все через події, які мають загальнодержавне значення.

Питання методики використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії
Місцевий матеріал це -
Засіб активізації пізнавальної
діяльності учнів
Конкретизація
загально
історичних
подій