Слайд 2Будинок у с. Романівка, де 18 березня 1895 року народився М.Рильський

Слайд 3В автобіографічній розповіді ”Із давніх літ” М.Рильський з теплотою згадував Романівку. Саме

тут він почав пізнавати світ як ”таємничу, ледве розгорнуту книгу”.
Слайд 4 Тадей Рильський – 
батько письменника,
відомий український 
етнограф і культуролог.

Слайд 5 
 В цьому будинку з 1906 по 1916 роки знаходилася приватна

гімназія відомого педагога Володимира Науменка, яку закінчив Рильський у 
 1915 році.
Слайд 6У 1910 році вийшла друком перша поетична збірка 
Максима Рильського 
 ”На

білих островах”
Слайд 7У 1915 році Рильський став студентом Київського університету

Слайд 8Рання творчість поета:
” Під осінніми зорями” – 1918 
” Синя далечінь” -

1922 
” Крізь бурю і сніг” - 1925
” Тринадцята весна” - 1926
” Де сходяться дороги” - 1929 
” Гомін і відгомін” - 1929 
Слайд 9 Творча діяльність Рильського розгорталася в руслі неокласицизму – художньої школи українських

поетів, зорієнтованої на античну класику, на продовження гуманістичних традицій європейської поезії нового часу.
Слайд 10Кохана дружина Катерина та син Богдан 

Слайд 11Творчість воєнних років:
” За рідну землю” 1941
” Слово про рідну матір” 1942
”

Світова зоря” 1942
” Світла зброя” 1942
” Велика година” 1943
” Неопалима купина” 1944 
Слайд 12Найкращі порадники – вірні друзі

Слайд 13Праця завжди йому приносила насолоду

Слайд 15 За видатні заслуги в розвитку науки і культури М. Рильського було

обрано: 
1943 р. – академіком 
 АН УРСР;
1958 р. – академіком 
 АН СРСР;
1943 р. – головою Спілки письменників України;
1944 – 1946 р.р. – директором інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії.
Слайд 16Найкращі поетичні збірки повоєнного часу: 
 ” Троянди й виноград” 1957
 ”

Далекі небосхили” 1959
 ” Голосіївська осінь” 1959
 ” Зимові записи” 1964
Слайд 17Рильський - перекладач
 Йому належать переклади багатьох шедеврів французької, німецької, польської, російської

літератури.
Слайд 18 Багатюща творчість Рильського – це мистецький світ, де, за словами Д.

Павличка, ” вічно сяє сонце, течуть ріки філософського спокою, шумлять водоспади пристрастей, гудуть автостради дружби, жевріють зорі кохання, де треба замислитись і здивуватись над мудрою простотою форми і над прозорою глибиною змісту”.