Презентации, доклады, проекты без категории

НЕТРАДИЦІЙНІ ЛОГІКИ
НЕТРАДИЦІЙНІ ЛОГІКИ
Багатозначні логіки Традиційні двозначні логіки: множина істиннісних значень – двоелементна. Позначаємо як {T, F}. Багатозначні логіки вперше з'явились на початку 20 ст. В 1920 р. Я. Лукасєвич запропонував 3-значні логіки для опису модальних висловлень, третє істиннісне значення трактувалось як "можливо", "нейтрально", "невизначено". Опис модальностей за допомогою 3-значної логіки був не зовсім адекватний, далі розвиток модальних логік пішов іншими шляхами. В 1921 р. Е. Пост запропонував n-значні логіки. Це зроблено цілком формально, без семантичного обгрунтування. Найвідомішими з 3-значних є сильна та слабка логіки С. Кліні. Вони запропоновані для використання в теорії рекурсії. Сильна логіка Кліні застосовується в системах алгоритмічних алгебр, мовах табличних баз даних. 3-значна логіка Бочвара (логіка абсурду): де третє істиннісне значен­ня трактується як "беззмістовно". Це фактично слабка логіка Кліні, розширена так званими зовнішніми логічними зв'язками, в яких для результатів ототожнено хибність та беззмістовність. Нехай Bool = {b1, …, bn} – n-елементна множина істиннісних значень. Функція вигляду P : D → Bool – n-предикат на множині D. Якщо Bool = { T, F}, то маємо традиційний 2-значний предикат. Назвемо його 2-предикатом на множині D.
Продолжить чтение
CЕКВЕНЦІНІ ЧИСЛЕННЯ КОМПОЗИЦІИНО-НОМІНАТИВНИХ ЛОГІК ЧАСТКОВИХ
CЕКВЕНЦІНІ ЧИСЛЕННЯ КОМПОЗИЦІИНО-НОМІНАТИВНИХ ЛОГІК ЧАСТКОВИХ
Умови замкненості секвенції в різних численнях Нехай Ξ – множина специфікованих формул. Введемо для Ξ множини означених та неозначених квазівільних предметних імен, або множини val-змінних та unv-змінних: val(Ξ)= {x∈V | –|εx∈Ξ}; unv(Ξ) = {x∈V | |–εx∈Ξ}. Множину нерозподілених для Ξ імен введемо так: ud(Ξ) = free(Ξ) \ (val(Ξ) ∪ unv(Ξ)). Базова умови замкненості секвенції |–Γ–|Δ (індукована властивістю С): С) існує формула Φ: Φ∈Γ та Φ∈Δ. Властивості СL, СR, СLR, які істотні для відношень |=T, |=F, |=TF, індукують додаткові умови СL, СR, СLR замкненості секвенції |–Γ–|Δ: СL) існує формула Φ: Φ∈Γ та ¬Φ∈Γ; СR) існує формула Ψ: Ψ∈Δ та ¬Ψ∈Δ; СLR) існують формули Φ та Ψ такі: Φ∈Γ, ¬Φ∈Γ, Ψ∈Δ, ¬Ψ∈Δ. Зрозуміло, що СLR ⇔ СL та СR. Додаткова умова замкненості секвенції – unv-замкненість(unvalued). Множиною unv-змінних секвенції |–Γ–|Δ назвемо Un = {u∈V | εu∈Γ}. При інтерпретатаціях змінні множини Un трактуються як неозначені. Вводимо Un-unv-форми (unv-форми відносно заданої множини unv-змінних Un) Нехай R-формула така: {r1,…, rk, s,…, sk, y1,…, yn} ⊆ Un, {x1,…, xn}∩Un = ∅, {v1,…, vm}∩Un = ∅. Un-unv-форма формули – це вираз вигляду де ε позначає невизначене значення. R-формули Φ та Ψ Un- unv-еквівалентні: Φ та Ψ мають однакові Un-unv-форми. Якщо R-формули Φ та Ψ Un-unv-еквівалентні, то ΦA(d) = ΨA(d) для кожних моделі мови A та d∈VA, для яких εu(d) = T для всіх u∈Un. Секвенція |–Γ–|Δ із множиною unv-змінних Un unv-замкнена: UnС) існує пара Un-unv-еквівалентних R-формул Φ та Ψ таких, що Φ∈Γ та Ψ∈Δ. Теорема. Якщо секвенція |–Γ–|Δ unv-замкнена, то Γ |= Δ.
Продолжить чтение
НЕТРАДИЦІИНІ СЕМАНТИКИ ЛОГІК КВАЗІАРНИХ ПРЕДИКАТІВ
НЕТРАДИЦІИНІ СЕМАНТИКИ ЛОГІК КВАЗІАРНИХ ПРЕДИКАТІВ
Різновиди квазіарних предикатів V-квазіарний предикат на A – це функція вигляду Р : VA → {T, F} Область істинності та область хибності предиката Р: T(P) = P–1(T) = {d∈ VA | T∈P(d)}; F(P) = P–1(F) = {d∈ VA | F∈P(d)}. Якщо Р однозначний, то T(P)∩F(P) = ∅. Якщо Р тотальний, то T(P)∪F(P) =  VA. Предикат P  : VA → {T, F } назвемо: – тотально істинним, якщо T(P) =  VA; – тотально хибним, якщо F(P) =  VA; – тотожно істинним, якщо T(P) =  VA і F(P) = ∅; – тотожно хибним, якщо T(P) = ∅ і F(P) =  VA; – тотально насиченим, якщо T(P) = F(P) =  VA; – неспростовним, або частково істинним, якщо F(P) = ∅; – виконуваним, якщо T(P) ≠ ∅. Предикат P : D→{T, F} монотонний, якщо d ⊆ d' ⇒ P(d) ⊆ P(d'). Окремим випадком монотонності є еквітонність – збереження прийнятого значення при розширенні даних. Предикат P : D → {T, F} еквітонний, якщо із P(d) ≠ ∅ та d ⊆ d′ випливає P(d′) = P(d). Для однозначних предикатів монотонність стає еквітонністю. Традиційне визначення еквітонного предиката: Однозначний предикат P : D → {T, F} еквітонний, якщо із P(d)↓ та d ⊆ d′ випливає P(d′)↓ = P(d). Монотонність предиката означає, що прийняте ним значення зберігається при розширенні даних. Для однозначних часткових предикатів це може трактуватися як збереження "інформативності" предиката при збільшенні "інформативності" вхідних даних.
Продолжить чтение
ПЕРШОПОРЯДКОВІ ЧИСЛЕННЯ ГІЛЬБЕРТІВСЬКОГО ТИПУ НКЛ ПОВНОТОТАЛЬНИХ ЕКВІТОННИХ
ПЕРШОПОРЯДКОВІ ЧИСЛЕННЯ ГІЛЬБЕРТІВСЬКОГО ТИПУ НКЛ ПОВНОТОТАЛЬНИХ ЕКВІТОННИХ
ЧНКЧ – це трійка T = (L, Ax, P), де L – мова логіки із заданою множиною формул Fr, Ax ⊆ Fr – множина аксіом, P –правил виведення. Ax розбита на множини Aлог логічних аксіом і Aвл власних аксіом. Множина Aлог задається такими схемами аксіом: АхПР) ¬Φ∨Φ Ах∃∃) ∃x∃yΦ→∃y∃xΦ АхR∃x) АхR¬) АхR∨) АхRR) АхRТ) АхN∃)  ∃xΦ→∀x∃xΦ АхR∃) АхNR)  АхNР) p→∀x p Записані для всіх р∈Ps, АхNР визначають множини μ(p). Множина P складається з відомих пропозиційних правил розширення, скорочення, асоціативності, перетину та кванторних правил: П5) Φ→Ψ, Ψ→∀xΨ |– ∃xΦ→Ψ Теорема істинності (коректності). T |– Ф ⇒ T |= Ф. Доводиться теорема повноти чистих неокласичних числень: Теорема  повноти. T |= Φ ⇒ T |– Φ. Ідея доведення – моделювання виведення квазізамкненої нормальної Ψ в численні T шляхом побудови виведення аналогічної їй формули класичної логіки Ψ' у відповідній теорії першого порядку ТΦ та навпаки
Продолжить чтение
ЛОГІКИ КВАЗІАРНИХ ПРЕДИКАТІВ 1 -го ПОРЯДКУ
ЛОГІКИ КВАЗІАРНИХ ПРЕДИКАТІВ 1 -го ПОРЯДКУ
1. Кожний ПС є формулою. Такi формули назвемо атомарними. 2. Нехай Φ – формула. Тодi – формули. 3. Нехай Φ та Ψ – формули. Тодi ∨ΦΨ – формула. Множину всіх формул позначимо Fr. Як і для мов ПЛ та РНЛ, використовуємо скорочення формул. σ(Φ) – множина всіх тих р∈Рs, які входять до складу формули Φ. nm(Φ) – множина всіх предметних імен v∈V, які фігурують в символах реномінації формули Φ. Така nm(Φ) – множина імен формули Φ. q(Φ) – множина всіх v∈V, які фігурують в символах квантифікації, що входять до складу Φ. Така q(Φ) – множина кванторних імен формули Φ. nq(Φ) = nm(Φ)\q(Φ) – множина некванторних імен формули Φ. Розширюємо σ, пт, q, nq на множини формул Інтерпретуємо мову ЧНКЛ на КС еквітонних предикатів кванторного рівня. Задамо тотальне однозначне I : Ps→ ЕPrA, яке визначає значення ПС як базові предикати відповідної АС даних (А,  ЕPrA) Такі АС даних – неокласичнi АС із еквітонними предикатами. Відображення I прив'язує АС даних (А, ЕPrA) до мови. Отримуємо об'єкти вигляду ((A, ЕPrA), I) – АС ЕП з доданою сигнатурою. Така АС фактично визначає KC (VA, ЕPrA, C) АС з доданою сигнатурою ((A,  ЕPrA), I) позначаємо (A, I). АС з доданою сигнатурою є інтегрованими семантичними моделями, які пов'язують мову ЧНКЛ із АС даних. Називаємо їх моделями мови Для інтерпретації формул продовжимо I до відображення Fr→ЕPrA
Продолжить чтение
РЕНОМІНАТИВНА ЛОГІК А Семантичні моделі РНЛ
РЕНОМІНАТИВНА ЛОГІК А Семантичні моделі РНЛ
При запису використовуємо традиційні скорочення формул. nm(Φ) – множина всіх предметних імен, які фігурують в символах реномінації формули Φ. Таку nm(Φ) назвемо множиною імен формули Φ. Розширимо пт на множини формул Для логік ЕП КС набувають вигляду (VА,  ЕPrA, C). Такі об’єкти – КС еквітонних предикатів реномінативного рівня. Інтерпретуємо мову РНЛ на КС реномінативного рівня (VА, PrA, C) Задамо тотальне однозначне I : Ps→PrA, яке визначає значення ПС як базові предикати відповідної АС даних (А, PrA) Для інтерпретації формул продовжимо I до відображення Fr→PrA: 1. I(¬Φ) = ¬(I(Φ)). 2. I(∨ΦΨ) = ∨(I(Φ), I(Ψ)). 3. Відображення I прив'язує АС даних (А, PrA) до мови. Отримуємо об'єкти вигляду ((A, PrA), I) – АС з доданою сигнатурою. Така АС фактично визначає KC (VA, PrA, C) АС з доданою сигнатурою ((A, PrA), I) скорочено позначаємо (A, I). АС з доданою сигнатурою є інтегрованими семантичними моделями, які пов'язують мову КНЛ із АС даних. Називаємо їх моделями мови. Предикат I(Φ) – значення формули Φ при інтерпретації на A=(A, I) – позначаємо ΦA Формула Φ істинна при інтерпретації на A, або A-істинна, якщо ΦA – істинний предикат. Цей факт позначимо A |= Φ. Формула Φ виконувана при інтерпретації A, або A-виконувана, якщо ΦA – виконуваний предикат. Φ всюди iстинна, якщо Φ iстинна при кожнiй iнтерпретацiї. Цей факт позначимо |= Φ. Φ виконувана, якщо Φ виконувана при деякiй iнтерпретацiї.
Продолжить чтение
ПРЕДИКАТНІ КОМПОЗИЦІЙНІ СИСТЕМИ Предикати та iх різновиди
ПРЕДИКАТНІ КОМПОЗИЦІЙНІ СИСТЕМИ Предикати та iх різновиди
Нехай на D можна ввести відношення порядку за включенням даних Предикат P  монотонний: d ⊆ d' ⇒ P(d)  ⊆  P(d'). Предикат P  антитонний: d ⊆ d' ⇒ P(d') ⊇ P(d). Для однозначних предикатів монотонність стає еквітонністю. Однозначний предикат P еквітонний: d '⊇ d та P(d)↓ ⇒ P(d') ↓ = P(d). Для однозначного часткового предиката монотонність означає, що його інформативність не зменшується при збільшенні інформативності вхідних даних. Для монотонних тотальних предикатів при розширенні вхідних даних інформативність може тільки зменшуватися, для них поняття монотонності малозмістовне, а змістовним (не зменшення інформативності предиката при збільшенні інформативності вхідних даних) є дуальне поняття антитонності. Водночас для однозначних предикатів поняття антитонності малозмістовне, адже для них антитонними можуть бути лише майже константні предикати: P(d) ≅ T для всіх d∈D або P(d) ≅ F для всіх d∈D Іменні множини V-ІМ над A – це довільна часткова однозначна функція d : V→A V-ІМ подаємо як [v1a1,...,vnan,...], де vі∈V, aі∈A, vі ≠ vj при і ≠ j. Введемо функцію asn : VA→2V: asn(d) = {v∈V | va∈d для деякого a∈A}. Множину всіх V-ІМ над A будемо позначати VA. V-ІМ δ V-повна (максимальна), якщо asn(δ) = V. V-повна ІМ над A – це тотальна однозначна функція V→A. Множину всіх V-повних ІМ над A будемо позначати AV. Для V-ІМ вводимо теоретико-множинні операції ∩ та \. Параметрична операція ║Х звуження V-ІМ за множиною Х ⊆ V: d║Х = {va∈d | v∈X}. Операція ║–Х видалення компонент з іменами із Х ⊆ V: d║–Х = d║(V\Х) Замість d║–{х} пишемо d║–х  Введемо відношення =–х рівності з точністю до компоненти з іменем х: d1 =–х d2, якщо d1║–х = d2║–х  Операція ∇ накладки V-ІМ δ2 на V-ІМ δ1: δ1∇δ2 = δ2∪ (δ1║(V \ asn(δ2)))
Продолжить чтение
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ЛОГІКИ
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ЛОГІКИ
Логіка як теоретична наука зародилась в давній Греції в 6 ст. до н.е. Поширення софізмів у той час вимагало точного формулювання принципів і правил логічних міркувань. Це зумовило зародження логіки як науки про закони мислення Софізм – нібито правильне міркування, які містить навмисну, але замасковану помилку. Софізм "накритий": Чи знаєш ти цього накритого чоловіка, що спить під стіною? Не знаю. Але це ж твій батько! Отже, ти не знаєш свого батька. Софізм "рогатий": Те що ти не втратив, ти маєш. Ти не втратив роги. Отже, ти рогатий. Паралогізми – некоректні міркування із ненавмисним порушенням логічних законів. Якщо через дріт пропускають електричний струм, то дріт нагрівається. Дріт нагрівається. Отже, через дріт пропускають струм. Точну грань між софізмами і паралогізмами провести важко. – Усі студенти здають іспити. Микола здає іспити. Отже, Микола – студент. – Ссавці населяють сушу й океани. Миші – ссавці. Отже, миші населяють сушу й океани Фалес Мілетський (625–547 р. до н.е.): – діаметр ділить коло навпіл – кути при основі рівнобедренного трикутника рівні Принципово новим було те, що для цих тверджень пропонувалось чисто логічне доведення. Піфагор (570–500 р. до н.е.): довів існування ірраціональних чисел. Платон (427–347 р. до н.е.) розвинув загальні принципи логічних міркувань. Арістотель (384–322 р. до н.е.) – основоположник логіки як цілісної науки: явно сформулював три основні закони традиційної логіки розробив закони логічного виведення запропонував аксіоматичний метод створив першу формально-аксіоматичну систему логіки – силогістику заклав основи модальної логіки. Формальна логіка вивчає акти мислення (поняття, судження, умовиводи, доведення) тільки з огляду їх форми, логічної структури, абстрагуючись від конкретного змісту
Продолжить чтение
Establishment of the Diplomatic Relations
Establishment of the Diplomatic Relations
The achieved arrangements are consolidated by the signed strong pieces of documentation like Memorandum with the description of the status and the scale of the Diplomatic relations. As a rule they are established at the ambassadorial level to be headed by the ambassadors. The achieved arrangement provides for the chain of the ensuing steps to be taken up along the lines of the practical implementation. What comes up as Step 1? – Exchange of the diplomatic missions headed by Charge D’Affairs to sort out a package of issues acceptable for a full capacity operation by these authorized teams of the professionals. What are the issues to be looked into? Familiarization with the local authorities Fixing of the right location for the premises of the mission and residential zone of its members Sorting out of all the logistic problems that can come across The next stage is the nomination of the ambassadors as the Heads of the Diplomatic missions. Each party forwards the package of the pieces of documentation related to the nominee to get the “blessing” for the candidate. Each prospective ambassador is carefully examined. The tradition in Diplomacy does not provide for the time limit to say either “yes” or “no”. If one government is not happy with the candidate it does not say anything and the other party never asks for the reason of the refusal. But in reality the refusal is rather the exception than the rule.  
Продолжить чтение
Colour Associations in Different
Colour Associations in Different
Colour is a unique language with its own vocabulary. Just like words, colour can mean different things to different people depending on the emphasis or the tone. Similarly, certain words or colours can have quite opposite significance to people from various backgrounds and cultures. The millions of hues, tints, tones and shades swirling around us every waking moment all affect us. Everything has a colour. No matter how subtle, the subconscious colour psychology still influences our thinking and makes us react in some way. The colours we choose to surround ourselves in our environment play a huge role in how we feel. Want to learn more about how to select colours for your home or office to set the right mood? When selecting color schemes, for any reason, it's important to think about the impression you might be making. Depending on the culture, what a colour means can be very different: In Taiwan, a person wearing a green hat will make others think that his or her spouse has not been faithful. Yellow means that the person might be a harlot. In China, white is seen as the colour for mourning and funerals as opposed to black that’s more common in the West. This is believed by some to be because Hinduism and Buddhism – two of the most popular religions there – both see death as the move to a higher and better plane of existence. Because of that, death has a much more positive connotation. In the West, death is generally seen as an ending and therefore the negative connotation that comes with the colour black makes more sense to the average American person, as well as to many people in Europe.
Продолжить чтение