Ботулізм. Клініка класифікація

Клініка
Класифікація
Харчовий ботулізм (виникає у разі вживання харчових продуктів, що містять накопичений ботулотоксин).
Рановий ботулізм (розвивається у разі забруднення ґрунтом рани, в якій виникають умови для токсиноутворення).
Ботулізм раннього детячого віку (переважно у дітей до 6 місяців, при інфікуванні спорами Сl. Botulinum, потрапляючи в кишківник, перетворюються на вегетативну форму і продукують токсин).
Ботулізм нез’ясованої природи.
За ступенем тяжкості
Легкий перебіг – ураження окорухових мязів.
Середнього ступеня – ураження глософарингеальної мускулатури.
Тяжкий перебіг – бульбарні розлади і дихальна недостатність.

Клініка
інкубаційний період 8 год – 12 діб; (більш короткий інкубаційний період – більш тяжкий перебіг);
варіанти початку:
З картини гастроентериту з наступним, протягом декількох годин, долученням неврологічної симптоматики;
диспепсичний синдром відсутній, і на перший план від самого початку виступає ураження ЦНС.
міастенія, запаморочення
порушення зору
нечіткість
«сітка» перед очима
диплопія (двоїння)
«патологічна дальнозоркість»

парези окорухової мускулатури
косоокість
парез конвергенції
мідріаз
анізокорія
птоз

парези глотково-язикових мязів (IX, X, XII пари черепних нервів):
гнусавість голосу, носовий відтінок, аж до дисфонії;
порушення ковтання, вдавлювання спочатку рідкою, а потім і твердою їжею аж до дисфагії;
м’яке піднебіння звисає, піднебінний рефлекс відсутній;
порушення мови аж до дизартрії
парез лицьового нерву.
парез м’язів дихальної мускулатури:
почуття нестачі повітря;
ціаноз губ;
тахіпное;
поверхневе дихання.
синдром ураження парасимпатичної нервової системи:
сухість шкірного покриву і слизових оболонок;
зниження слиновиділення;
парез кишківника;

УСКЛАДНЕННЯ
Специфічні
МІОЗИТ:
виникає на 2-му тижні захворювання;
враження стугнових, потиличних і литкових м’язів;
припухлість, різка болючість при пальпації;
інфільтрація м’язу, біль і утруднення під час руху;
Вторинні бактеріальні
АСПІРАЦІЙНА ПНЕВМОНІЯ,
АТЕЛЕКТАЗИ,
ГНІЙНИЙ ТРАХЕОБРОНХІТ,
ПІЄЛІТ,
ПІЄЛОНЕФРИТ,
СЕПСИС

Ятрогенні ускладнення
пов’язані з великим об’ємом медикаментозної терапії та інвазивних методів діагностики і лікування;
ускладнення, пов’язані з інвазивними методами лікування (інтубація, трахеостомія, ШВЛ, катетеризація сечового міхура та ін.);
сироваткова хвороба.