Історія медицини і фармації України
Iсторiя української медицини i фармацiї, як i будь-яка iсторична наука, вимагає чiткої перiодизацiї. Без сумнiву, що вона охоплює, насамперед, праукраїнський перiод. Про цей перiфод найбiльш всього згадується в письмових i матерiальних пам’ятках скiфського народу, пам’ятниках матерiальної культури з розкопок бувших грецьких колонiй пiвдня України. Вiдкриття трипiльської цивiлiзацiї, яка досягла своєго розквiту за 3 тис. р.до н.е., засвiдчує, що нашi предки знали про лiкувальнi властивостi деяких рослин i використовували їх при лiкуваннi багатьох захворюваннях. Подальший розвиток лiкознавства досягнуто пiд час скiфської i черняховської культури. Слов’яни з давнiх часiв мали поселення бiля Дiпра, Днiстра i iнш. Серед древнiх народiв, якi населяли степовi пiвденнi землi i з якими нашi предки мали вiдносини, найбiльшу пам’ять про себе залишили скiфи Скiфи в УII ст. до н.е. населяли Крим i територiю мiж Днiпром i Дунаєм. Вони стоврили велике об’єднання племен. В У-IУ ст. до н.е. частина скiфiв-кочевикiв починає вести осiдлий образ, вних утворюється примiтивна держава. Скiфи поряд з вирощуванням землеробних культур (просо, пшениця, цибуля та iнш.) вже тодi вирощувавали трави. Рослини-трави використовували не тiльки в повсяденному життi, но i для бальзамування трупiв (ладан, селера, анiс).