Слайд 3Парні і непарні функції
Означення. Функцію f називають парною, якщо для будь-якого

x з області визначення f (–x) = f (x).
Означення. Функцію f називають непарною, якщо для будь-якого x з області визначення f (–x) = –f (x).
Очевидно, що функція y = x2 є парною, а функція y = x3 — непарною.
Слайд 4Парні і непарні функції
Виконання рівності f (–x) = f (x) або

рівності f (–x) = –f (x) для будь-якого x ∈ D (f) означає, що область визначення функції f має таку властивість: якщо x0 ∈ D (f), то –x0 ∈ D (f). Таку множину називають симетричною відносно початку координат.
Якщо область визначення функції не є симетричною відносно початку координат, то ця функція не може бути парною (непарною).
Наприклад,
Областю визначення функції є множина (–∞; 1) ∪ (1; +∞), яка не є симетричною відносно початку координат. Тому ця функція не є ні парною, ні непарною.
Слайд 5Приклад 1
Доведіть, що функція f (x) = x3 – x є непарною.

Розв’язання.
Оскільки D (f) = R, то область визначення функції f симетрична відносно початку координат.
Для будь-якого x ∈ D (f) маємо f (–x) = (–x)3 – (–x) = –x3 + x = = –f (x).
Отже, функція f є непарною.
Слайд 7Теорема 4.1
Вісь ординат є віссю симетрії графіка парної функції.
Доведення.
Для

доведення теореми достатньо показати, що коли точка M (a; b) належить графіку парної функції, то точка M1 (–a; b) також належить її графіку. Якщо точка M (a; b) належить графіку функції f, то f (a) = b. Оскільки функція f є парною, то f (–a) = f (a) = b. Це означає, що точка M1 (–a; b) також належить графіку функції f (рис. 19).
Для будь-якого x ∈ D (f) маємо
f (–x) = (–x)3 – (–x) = –x3 + x = = –f (x).
Отже, функція f є непарною.
Слайд 8Теорема 4.2
Початок координат є центром симетрії графіка непарної функції.
Доведіть цю теорему

самостійно (рис. 20).
Очевидно, що функція y = 0, у якої D (y) = R, одночасно є і парною, і непарною. Можна показати, що інших функцій з областю визначення R, які є одночасно і парними, і непарними, не існує.
Слайд 9Первинне закріплення теоретичного матеріалу
Яку функцію називають парною?
Яку функцію називають непарною?
Яку

множину називають симетричною відносно початку координат?
Сформулюйте властивість графіка парної функції.
Сформулюйте властивість графіка непарної функції.