Туберкульоз легенів

Туберкульоз — хронічне інфекційне захворювання, яке характеризується розвитком специфічних змін у різних органах і тканинах, насамперед у легенях.

Причини туберкульозу
Збудником туберкульозу є мікобактерії, відкриті в 1882 р. німецьким уче­ним Робертом Кохом. Існує кілька типів мікобактерій: людські, бичачі, пташині й миша­чі. Для людини патогенні перші 3 типи, особливо людський і бичачий. Основним джерелом інфекції є хвора на відкриту форму туберкульозу людина.

Характеристика туберкульозного процесу
Локалізація і протяжність у частках легенів і сегментах.
Фази:
інфільтрація, розпад, обсіменіння; розсмоктування,
ущільнення, рубцювання,
звапніння.

Ускладнення
Легенева кровотеча, спонтанний пневмоторакс, легенево-серцева недостатність, ателектаз, амілоїдоз, ниркова недостатність, бронхіальні нориці.

Симптоми і діагностика туберкульозу
Частим симптомом туберкульозу легенів є гарячка. Іноді початок захворювання збі­гається з підвищенням температури тіла увечері до субфебрильної (37,2-37,5°С).
Одним із ранніх симптомів туберкульозу є холодний нічний піт (навіть за наяв­ності субфебрильної температури).
Постійною ознакою туберкульозу є кашель.
Він може бути сухим або супроводжу­ватись виділенням харкотиння, може бути незначним і турбувати хворого тільки зранку або бути постійним і частим.

Лікування хворих на туберкульоз
Здійснюється поетапно: у стаціонарі, санаторії та амбулаторно. У стаціонарі уточнюють діагноз, розробляють загальний план лікуван­ня і гігієнічного виховання хворого, визначають чутливість мікобактерій до протиту­беркульозних ЛЗ, а також сприйнятливість хворого до цих ЛЗ. Хворих з активною фор­мою ту беркульозу легень з обмеженою локалізацією і без розпаду лікують у стаціонарі 2-3 міс.; з поширеною і деструктивною формами – 6-8 міс. і більше. Санаторний етап ліку вання у середньому триває 1,5-3 міс. Поряд з використанням кліматичних факторів основним методом залишається етіотропне лікування. На 3-му етапі лікування за станом хворих слідкують амбулаторно.