Казка про комету-мандрівницю

Жила-була в далекому Космосі юна Комета. Їй дуже подобалося подорожувати. Вона літала у космосі з величезною швидкістю, а за нею розвивався її яскравий вогненний хвіст.

Їй подобалося наближатися до нових зірок, зустрічатися з невідомими планетами і знайомитися з іншими кометами-мандрівницями.

Кометі не раз доводилося зустрічати на своєму шляху незліченні сузір'я.
Вона бачила багато різних зірок - червоних і жовтих карликів, білих і блакитних гігантів.

Також Комета зустрічала на своєму шляху туманності: міжзоряні хмари, що складаються з пилу, газу і плазми.

Пролітала наша Комета і повз тисяч різноманітних планет. Чого вона тільки не бачила: планети з льоду, планети з безліччю супутників, планети з газу, планети з кільцями і багато інших.

В Космосі були і небезпечні пастки для Комети - чорні діри. Чорна діра могла затягнути в себе Комету і більше не випустити. Але наша Комета уникала темних просторів у Всесвіті.

Одного разу,
через тисячу
років подорожі,
залетіла Комета в Сонячну Систему.
Їй дуже сподобалася наша планета Земля, тому що там жили люди, яких вона раніше ніде і ніколи не зустрічала. І ось влетіла Комета на орбіту Землі, засвітилася своїм вогненним хвостом у небі. Тисячі людей побачили її
і загадали різні бажання.
І багато з них справдилися.
Так Комета закінчила свою
подорож у Всесвіті і
принесла користь людям!