Методичні основи вивчення часу і одиниць його вимірювання

ПЛАН
1.Трудність вивчення теми.
2. Завдання вчителя у процесі формування уявлень учнів про час.
3. Послідовність ознайомлення школярів з одиницями часу.
4. Методика ознайомлення з кожною одиницею вимірювання часу.
5.Методика роботи над простими задачами на час.
6. Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу.

ЛІТЕРАТУРА
1.М.Богданович. Методика викладання математики в початкових класах, Т., Богдан, 2016 р, §40.
2. С.Скворцова. НУШ. Методика навчання математики в 1-2 класах ЗЗСО на засадах інтегративного і компетентнісного підходів, Х.”Ранок”, 2019 ст.330,332.
3.С.Скворцова. НУШ. Методика навчання математики в 3-4 класах ЗЗСО на засадах інтегративного і компетентнісного підходів, Х.”Ранок”, 2020 ст.285-286 (3 кл); 297-298 (4 кл).
4. М.Бантова. Методика викладання математики в початкових класах. К., Вища школа, 1982 р., с260-264.

ТРУДНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
Формування часових уявлень у молодших школярів відбувається дуже повільно та з великими труднощами.
Це пояснюється тим, що час – це величина не матеріальна, а тому наше сприймання часу недосконале,час йде то швидше, то повільніше залежно від того чим заповнений той чи інший проміжок часу.
Час не можна зупинити, а тому діти не можуть реально побачити одиниці вимірювання часу так, як це відбувалося при вивченні довжини,площі, місткості тощо при виконанні практичних робіт.
Інформація, що стосується мір часу, пов’язана з природними явищами, які на цей час ще незрозумілі дітям. Школярі з великими труднощами засвоюють часову послідовність подій, поняття про їхню тривалість.

ЗАВДАННЯ ВЧИТЕЛЯ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ УЧНІВ ПРО ЧАС
сформувати у молодших школярів розуміння того, що час є однією з величин, яка широко використовується у науковій і практичній діяльності людини;
довести до свідомості дітей той факт, що час вимірюється з допомогою спеціальних пристроїв, які називаються годинниками;
добитися сформованості в учнів певних конкретних уявлень про одиниці вимірювання часу (століття, рік, місяць, тиждень, доба, година, хвилина, секунда);
допомогти дітям засвоїти напам’ять таблицю міру часу, порядок днів тижня і місяців у році;
навчити учнів перетворювати іменновані числа, виражені мірами часу, та виконувати арифметичні дії над ними (додавати й віднімати їх, множити чи ділити на натуральне число);
сформувати уміння визначати час за годинником, тривалість події за моделлю годинника чи за табелем – календарем;
навчити учнів розв’язувати всі види задач, пов’язаних з часом.

НАВЧАННЯ ВИЗНАЧИТИ ЧАС ЗА ГОДИННИКОМ ВІДБУВАЄТЬСЯ У ЧОТИРИ ЕТАПИ.
І етап. Визначення часу, коли годинник показує цілу кількість годин. При цьому годинна стрілка вказує на відповідну годинну поділку, а хвилинна стрілка – на поділку «12».
ІІ етап. Визначення часу, який можна описати висловами: «О пів на дев’яту», «без чверті друга», «7 год 30 хв» та ін.
ІІІ етап. Усвідомлення учнями, що час після полудня можна читати двояко: «3 год дня» або «15 год». Ознайомлення учнів з циферблатами, на яких нанесені години від 1 до 24.
ІV етап. Читання за показами стрілок будь-яких показів часу; навчання користуватися різними видами годинників.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УЧНІВ ВИЗНАЧЕННЮ ЧАСУ ЗА ГОДИННИКОМ

МЕТОДИКА ОЗНАЙОМЛЕННЯ З КОЖНОЮ ОДИНИЦЕЮ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ
Підготувати повідомлення про ознайомлення з одиницями вимірювання часу.

ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ ТА СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ НИМИ

НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ЗАМІНЮВАТИ БІЛЬШІ ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ МЕНШИМИ, І НАВПАКИ
Подайте іменовані числа в інших одиницях вимірювання: 3 доби = год 4800 с = хв
Розглянемо перший вираз. 1 доба містить 24 год; 3 доби в 3 рази більше за 1 добу, тому 3 доби містять у 3 рази більше годин:
24 год · 3 = 72 год.
Розглянемо другий вираз. 60 с складають 1 хв; у 4800 с міститься по 60 с — 80 разів (4800 с : 60 с = 80 — разів), тому
4800 с = 80 хв.
Перші вправи на перетворення іменованих чисел коментує сам учитель.

АРИФМЕТИЧНІ ДІЇ З ІМЕНОВАНИМИ ЧИСЛАМИ, ПОДАНИМИ В ОДИНИЦЯХ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСУ
На основі готового розв’язання вчитель пояснює різні випадки додавання і віднімання іменованих чисел, виражених у мірах часу.

ПРОСТІ ЗАДАЧІ НА ЧАС
Навчити учнів розв’язувати прості задачі трьох видів:
1) На визначення тривалості подій за її початком і закінченням;
2) На визначення часу початку події за її тривалістю і часом закінчення події;
3) На визначення часу закінчення події за часом її початку та тривалістю;
ПЕРШІ задачі на час розв’язуються за допомогою годинникового циферблату (наприклад з 8 год ранку до 9 год вечора ,скільки часу? З 8 год до 12 год = 4 год; з 12 год до 9 год =9 год ; всього 13 год);
НАДАЛІ розв’язують за допомогою арифметичних дій, а перевіряють – за циферблатом годинника.

Якщо в умові задачі числове значення подається з вказівкою про частину доби, то обчислення варто практикувати 2 способами (наприклад: почали роботу 0 9 год 15 хв, закінчили о 12 год 17 хв дня. Скільки часу копали?).
І спосіб: 1) 12 год – 9 год 15 хв=2 год 45 хв
2) 2 год 45 хв + 2 год 17 хв = 4 год 62 хв = 5 год 02 хв
2 спосіб: 1) 2 год 17 хв дня – це 14 год 17 хв
14 год 17 хв – 9 год 15 хв = 5 год 02 хв
Розв’язування задач в межах року здійснюється на основі табеля-календаря (наприклад: канікули розпочалися 02 листопада, закінчилися – 08 листопада. Скільки тривали канікули?)

У дітей виникають труднощі при розв’язуванні задач на визначення століття, в якому відбулися певні події, то потрібно привчати школярів робити це, на прикладі міркування: щоб визначити, яке століття позначає певний рік, наприклад 1871, треба визначити загальну кількість сотень цього числа, яке вказує на кількість століть , що минули. Цифра десятків та одиниць позначає число років наступного століття, отже, 1871 означає 19 століття. У числі 1913 є 19 сотень та ще 13 років, а тому це двадцяте століття. Отже , Л. Українка жила у 19 та 20 століттях. Оскільки в підручнику зустрічаються задачі, що вимагають застосування чисел в часі до нашої ери, то необхідно скористатися стрічкою часу, на якій показати, що відлік часу до нашої ери здійснюється вліво, а відлік часу нашої ери вправо від початку відліку.