Вікористання спадщини видатних математиків Полтавщини на уроках математики

Преамбула.
Коли я починав опрацьовувати тему завдання випускної роботи , я згадав слова керівника нашої групи Яловця Євгена Олександровича про те , що перелік видатних математиків , які народилися , або працювали на Полтавщині не обмежується прізвищем ОСТРОГРАЦЬКИЙ.
Опрацьовуючи інформацію з вікопедії , виявилося наступне. Серед математиків , що так чи інакше пов’язані з Полтавщиною є такі вчені , як

Астряб Олександр Матвійович
(03.09.1879, м. Лубни (тепер Полтавської області) — 18.11.1962, м. Київ)
Фото взято з сайту Державної науково-педагогічної бібіліотеки України імені В.О.Сухомлинського НАПН України
Тумаркін Лев Абрамович
(14.01.1904, м. Гадяч Полтавської області — 01.08.1974, м. Москва)
03.01.1917, с. Чернишівка поблизу Шишак, Шишацького району Полтавської області — 14.06.2008, м. Київ) Митропольський Юрій Олексійович
Івахненко Олексій Григорович
(11.04.1913, м.Кобеляки Полтавської області — 16.10.2007, м. Київ)
Цей список можна продовжити.

Мій вибір.
Я обрав за тему наукову творчість та життєвий шлях Юрія Олексійовича Митропольського.
Чому саме про нього?
З дивуванням, я дізнався , що
він народився в с. Шишаки.
Саме там народився й я.
Чому б не розповісти учням ,
та й в , загалі , суспільству про
діяльність нашого видатного
земляка? Вважаю , що мало хто
нро нього знає і навіть чув.
Сподіваюся , що ця моя робота
станеться до вподоби і в пригоді
й працівникам Інституту Удосконалення.

ШИШАЧЧИНА
Карта Шишацького району

ШИШАЧЧИНА
ШИШАЧЧИНА – це благодатний і чарівний край.
Тут протікає прекрасна річка ПСЬОЛ і невеличка річка Говтва. У нас май же в усьому районі родючі чорнозьоми. В Шишаках виробляють , на мій погляд , одна з найдобріших мінвод України – під назвою “ГОГОЛІВСЬКА”. А які у нас ліси? І соснові , і листв’яні. А скільки ж в них грибів?
Більшість освітченних людей знають , що наш край – це Гоголівські місця. І в с. Гоголево є будинок – музей Гоголя.
В с. Куйбишево (тепер Покровське) знаходиться дача письменника Короленка.
В с.Яреськи режисер О. Довженко знімав фільм “ЗЕМЛЯ” , якій увійшов до десятка шедеврів світового кінематографу. До речі , сільськогосподарське підприємство в Яреськах носить ім’я О.Довженка.
В нашому районі на луках біля Псла знімали прекрасний фільм Бесстрашный атаман.
Одна з версій назви мого населеного пункту “ШИШАКИ” пов’язана з рел’єфом місцевості. У нас дуже багато пригорків які ми називаємо горами. Є СТРІЛИЦЯ , СОРОКАЛІТОВА гора , БУТОВА гора та інші. Так от на Бутовій горі є тропа , яку називають тропою Вернацького.
Цією роботою про Ю.О.Митропольського я хочу , можливо відкрити поки що для більшості населення , невідомих фактів про наших видатних земляків.

РІЗНЕ
Будинок – музей М.В. ГОГОЛЯ Дача В.Г. КОРОЛЕНКА
Крайовиди Шишаччини: Псьол і Шишацька ГРЕС. Вид на Псьол з Сорокаліторової гори.

Коротка біографія Ю.О.Митропольського
Народився 21 грудня 1916 (3 січняНародився 21 грудня 1916 (3 січня 1917Народився 21 грудня 1916 (3 січня 1917) року у селі Шишаки (нині селище міського типуНародився 21 грудня 1916 (3 січня 1917) року у селі Шишаки (нині селище міського типу, районний центр Полтавської областіНародився 21 грудня 1916 (3 січня 1917) року у селі Шишаки (нині селище міського типу, районний центр Полтавської області). У 1938Народився 21 грудня 1916 (3 січня 1917) року у селі Шишаки (нині селище міського типу, районний центр Полтавської області). У 1938 р. вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. ШевченкаНародився 21 грудня 1916 (3 січня 1917) року у селі Шишаки (нині селище міського типу, районний центр Полтавської області). У 1938 р. вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Закінчив у 1942Народився 21 грудня 1916 (3 січня 1917) року у селі Шишаки (нині селище міського типу, районний центр Полтавської області). У 1938 р. вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Закінчив у 1942 році Казахський університет.
Від 1943 року і до Перемоги воював на фронті; був командиром загону артилерійської розвідки.
Після демобілізації він працює науковим співробітником Інституту будівельної механіки АН УРСР (тепер Інститут механіки імені С. П. Тимошенка НАН УкраїниПісля демобілізації він працює науковим співробітником Інституту будівельної механіки АН УРСР (тепер Інститут механіки імені С. П. Тимошенка НАН України) під керівництвом академіка Миколи Миколайовича БоголюбоваПісля демобілізації він працює науковим співробітником Інституту будівельної механіки АН УРСР (тепер Інститут механіки імені С. П. Тимошенка НАН України) під керівництвом академіка Миколи Миколайовича Боголюбова. Від 1950 — в Інституті математики АН УРСРПісля демобілізації він працює науковим співробітником Інституту будівельної механіки АН УРСР (тепер Інститут механіки імені С. П. Тимошенка НАН України) під керівництвом академіка Миколи Миколайовича Боголюбова. Від 1950 — в Інституті математики АН УРСР: завідувач відділу (від 1953), директорПісля демобілізації він працює науковим співробітником Інституту будівельної механіки АН УРСР (тепер Інститут механіки імені С. П. Тимошенка НАН України) під керівництвом академіка Миколи Миколайовича Боголюбова. Від 1950 — в Інституті математики АН УРСР: завідувач відділу (від 1953), директор (1958–1988), почесний директор (від 1988). Понад 30 років Ю. О. Митропольський був академіком-секретарем Відділення математики НАН України.
Помер у Києві 14 червняПомер у Києві 14 червня 2008Помер у Києві 14 червня 2008 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Життєвий шлях
Юрій Олексійович був організатором при Інституті математики Університету юних математиків для школярів, республіканських конференцій для молодих вчених. Він був головою оргкомітету по проведенню студентських олімпіад “Математика і науково-технічний прогрес”.
Учні Юрія Олексійовича використовують і розвивають його ідеї, застосовують їх на практиці. Ряд його учнів: дійсні члени НАН України – А.М. Самойленко, А.М. Шарковський, А.А. Мартинюк; член-кореспондент ‑ О.А. Бойчук; професори ‑ В.П. Рубанік, В.А. Гробов, П.С. Сеник, В.І. Фодчук, А.А. Березовський, Г.П. Хома, О.Ф. Шестопал, К.Я. Кухта, З.Є. Філер, Д.І. Мартинюк, В.Г. Самойленко, О.К. Лопатін, О.Б. Ликова, Т.Г. Стрижак, а також Э. Файзибаєв, Ф. Насиров (в Узбекистані), К. Стефанович (в Югославії), Нгуєн Донг Ань, Нгуєн Тиєн Кхиєм, Ле-Суан-Кап (у В’єтнамі). Своїми роботами, викладацькою діяльністю, підготовкою кадрів, а також науково-адміністративною роботою завідуючими кафедрами, деканами факультетів, директорами науково-дослідних інститутів вони завоювали загальне визнання і повагу.

Життєвий шлях
Юрій Олексійович був не тільки видатним вченим , а й талановитим і безкорисним педагогом і наставником. Про це свідчить той факт ,Юрій Олексійович підготував близько 100 кандидатів і 25 докторів фізико-математичних наук (в тому числі 12 кандидатів наук для В’єтнаму, Узбекистану, Грузії, Болгарії та Югославії і 7 докторів і професорів для В’єтнаму, Узбекистану і Югославії).
Учні Юрія Олексійовича використовують і розвивають його ідеї, застосовують їх на практиці. Ряд його учнів: дійсні члени НАН України – А.М. Самойленко, А.М. Шарковський, А.А. Мартинюк; член-кореспондент ‑ О.А. Бойчук; професори ‑ В.П. Рубанік, В.А. Гробов, П.С. Сеник, В.І. Фодчук, А.А. Березовський, Г.П. Хома, О.Ф. Шестопал, К.Я. Кухта, З.Є. Філер, Д.І. Мартинюк, В.Г. Самойленко, О.К. Лопатін, О.Б. Ликова, Т.Г. Стрижак, а також Э. Файзибаєв, Ф. Насиров (в Узбекистані), К. Стефанович (в Югославії), Нгуєн Донг Ань, Нгуєн Тиєн Кхиєм, Ле-Суан-Кап (у В’єтнамі).

ТВОРЧИЙ НАУКОВИЙ СЛІД
Вкажемо стисло головні напрями отриманих Ю.О. Митропольським результатів за роки його наукової діяльності:
1) Створення і математичне обгрунтування алгоритмів побудови асимптотичних розкладів розв’язків нелінійних диференціальних рівнянь, що описують нестаціонарні коливальні процеси;
2) Розвиток методу дослідження одночастотних процесів у коливальних системах;
3) Дослідження систем нелінійних диференціальних рівнянь, що описують коливальні процеси в гіро­скопічних системах і сильно нелінійних системах;
4) Розвиток теорії інтегральних многовидів в нелінійній механіці та вивчення питань стійкості рухів, які при цьому виникають;
5) Розробка методу усереднення для рівнянь з повільно змінними параметрами, рівнянь з недиференційовними і розривними правими частинами, рівнянь з апізнюючим аргументом, рівнянь з випадковими збуреннями, рівнянь з частинними похідними та рівнянь у функціональних просторах, а також розробка методу усереднення для задач про розділення рухів;
6) Розвиток методу прискореної збіжності в задачах нелінійної механіки;
7) Розвиток теорії зведення в лінійних диференціальних рівняннях з квазіперіодичними коефіцієнтами.
Зрозуміло , що до шкільної програми ці питання не мають ніякого відношення. Але , ми розглядаємо життєвий шлях вченого , а не учителя.

СЛІД ВЧЕНОГО
18 грудня 2012 року відбулось урочисте відкриття на фасаді Інституту математики НАН України меморіальної дошки видатному українському вченому, академіку Національної академії наук України і Російської академії наук, іноземному члену Болонської академії наук, лауреату Ленінської та Державних премій, директору Інституту математики НАН України 1958‑1988 рр., учаснику Великої Вітчизняної війни, орденоносцю, Герою соціалістичної праці, Герою України Юрію Олексійовичу Митропольському.
Ініціювали встановлення дошки Інститут математики НАН України та Міжнародний математичний центр імені Ю.О. Митропольського НАН України, які очолює академік НАН України А.М. Самойленко.
Із вітальним словом виступив академік-секретар відділення математики НАН України А.М. Самойленко, який розповів про свого вчителя, видатного вченого і організатора науки, академіка АН СРСР і НАН України Ю.О. Митропольського

МОЇ МІРКУВАННЯ
Працюючи над цим проектом , я натрапив на це фото. На ньому зафіксовані великі вчені – ГЛУШКОВ , БОГОЛЮБОВ , МИТРОПОЛЬСЬКИЙ. Саме за участю Глушкова були створені одні з перших ЕОМ другого покоління в СРСР. Якщо Юрій Олександрович займався проблемами алгоритмізації , то це означає , що він був беспосередним учасником процесу створення ЕОМ (комп’ютерів) в нашій державі.