Теорія множин. Відношення
Під множиною розуміють деяку сукупність різних поміж собою об’єктів, які добре розпізнаються нашою думкою або інтуїцією і розглядаються як єдине ціле. Об’єкти, з яких складено множину, називають її елементами. Множини позначаються великими літерами латинської абетки: A, B , C,…, а об’єкти або елементи, які становлять множину, позначаються малими латинськими літерами: a, b, с, ..., або малими латинськими літерами з індексами Твердження, що множина А складається з елементів a1,, a2, …, an, умовно записується як А = {a1,, a2, …, an} Потужність множини, або кардинальне число множини, — характеристика множин (у тому числі нескінченних), що узагальнює поняття кількості (числа) елементів скінченної множини. Порядок елементів множини не має значення. Теорія множин Способи задання множин: Множину можна задавати явним переліченням всіх її елементів: А = {a1,, a2, …, an} За допомогою характеристичних властивостей, які мають всі елементи даної множини. Наприклад, цю ж множину А можна записати так: За допомогою діаграм Ейлера-Венна: